ќдн≥Їю з найважлив≥ших сфер розвитку Ївро≥нтеграц≥њ Ї сфера вищоњ 
осв≥ти, де вона набула форм Ѕолонського процесу. Ќа сьогодн≥ 45 
Ївропейських крањн, включно з ”крањною, Ї його учасниками.  р≥м того, 
значна к≥льк≥сть м≥жнародних орган≥зац≥њ п≥дтримують ≥дењ процесу та 
спри¤ють його реал≥зац≥њ.
Ѕолонський процес (Ѕѕ) - це процес Ївропейських реформ, що спр¤мований 
на створенн¤ сп≥льноњ «они Ївропейськоњ вищоњ осв≥ти до 2010 року. 
Ѕолонський процес оф≥ц≥йно розпочавс¤ у 1999 роц≥ з п≥дписанн¤ 
Ѕолонськоњ декларац≥њ. ѕередумовою њњ створенн¤ стало п≥дписанн¤ ¬еликоњ 
’арт≥њ Ївропейських ун≥верситет≥в (Magna Charta Universitatum).
«г≥дно з ц≥л¤ми Ѕѕ до 2010 року осв≥тн≥ системи крањн-учасниць 
Ѕолонського процесу повинн≥ бути зм≥нен≥, щоб спри¤ти:
Х	полегшеному перењзду громад¤н з метою подальшого навчанн¤ чи 
працевлаштуванн¤ у «он≥ Ївропейськоњ вищоњ осв≥ти;
Х	зростанню привабливост≥ Ївропейськоњ вищоњ осв≥ти;
Х	розширенню ™вропи та забезпеченню њњ подальшого розвитку ¤к 
стаб≥льного, мирного, толерантного сусп≥льства.
—л≥д зазначити, що Ѕѕ не передбачаЇ створеннн¤ повн≥стю ≥дентичних 
систем осв≥ти у р≥зних крањнах, в≥н призначений лише дл¤ зм≥цненн¤ 
взаЇмозв'¤зк≥в та покращенн¤ взаЇморозум≥нн¤ м≥ж р≥зними осв≥тн≥ми 
системами.
19 травн¤ 2005 року у норвезькому м≥ст≥ Ѕерген на  онференц≥њ м≥н≥стр≥в 
крањн ™вропи ”крањна приЇдналас¤ до Ѕолонського процесу, зобов'¤завшись 
внести в≥дпов≥дн≥ зм≥ни у нац≥ональну систему осв≥ти та приЇднатис¤ до 
роботи над визначенн¤м пр≥оритет≥в у процес≥ створенн¤ Їдиного 
Ївропейського простору вищоњ осв≥ти до 2010 року.
ѕодробиц≥:
Х	ѕередумови виникненн¤ Ѕолонського процесу
Х	—тановленн¤ Ѕолонського процесу в ≈вроп≥
Х	¬провадженн¤ Ѕолонського процесу в ”крањн≥
—в≥ж≥ надходженн¤:
06.09.2007
Ѕолонська система
29.08.2007
ћ≥н≥стри осв≥ти крањн ™вропи оц≥нюють поступ у Ѕолонському процес≥
09.07.2007
 уди вказуЇ стр≥лка осв≥тнього компасу?
23.04.2007
¬ища школа студентськоњ самост≥йност≥
16.04.2007
ќ)Ѕолонський процес: до Ѕолоньњ через хут≥р ћихайл≥вський
ѕод≥њ:
21 травн¤ 2007 року о 10:30 в≥дбудетьс¤ прес-конференц≥¤ ћ≥н≥стра осв≥ти 
≥ науки ”крањни Ќ≥колаЇнка —.ћ. за п≥дсумками роботи V  онференц≥њ 
ћ≥н≥стр≥в осв≥ти Ївропейських крањн (Ћондон, ¬еликобритан≥¤) "Ќа шл¤ху 
до Ївропейського простору вищоњ осв≥ти: в≥дпов≥д≥ на виклики 
глобал≥зац≥њ".
јдреса проведенн¤: прес-центр "√лавред-мед≥а", м.  ињв, вул. 
—тр≥тенська, 2/8.
тел./факс: (044) 569-89-94, (044) 569-89-95; e-mail: inna@glavred.info
 24-26 травн¤ 2007 р. Ќаукове товариство студент≥в та асп≥рант≥в 
Ќац≥онального техн≥чного ун≥верситету ”крањни " ињвський пол≥техн≥чний 
≥нститут" (Ќ“—ј Ќ“”” " ѕ≤") проводить ‘орум академ≥чноњ моб≥льност≥. 
Ѕ≥льш≥сть заход≥в ‘оруму будуть в≥дкритими дл¤ в≥дв≥дуванн¤.
ƒ≥знатис¤ б≥льше...
ѕередумови виникненн¤
 ≤стор≥¤ Ѕолонського процесу оф≥ц≥йно почалас¤ з п≥дписанн¤ Ѕолонськоњ 
декларац≥њ у 1999 роц≥, проте њњ перед≥стор≥¤ с¤гаЇ 1954 року, коли було 
п≥дписано ™вропейську культурну конвенц≥ю, в ¤к≥й наголошуЇтьс¤ на 
необх≥дност≥ заохоченн¤ громад¤н ус≥х держав до вивченн¤ мов, ≥стор≥њ та 
культури ≥нших крањн ≥ сп≥льноњ дл¤ них культури.
≤дењ осв≥тньо-культурного об'Їднанн¤ Ївропейських крањн загалом та 
ун≥верситет≥в зокрема отримали своЇ продовженн¤ у ¬елик≥й ’арт≥њ 
ун≥верситет≥в (Magna Charta Universitatum), що стала ф≥нальним 
результатом пропозиц≥њ, адресованоњ Ѕолонським ун≥верситетом у 1986 роц≥ 
ус≥м найстаршим Ївропейським ун≥верситетам. ≤де¤ ¬еликоњ ’арт≥њ була 
сприйн¤та з ентуз≥азмом.
ѕрот¤гом зустр≥ч≥ у Ѕолон≥ у 1987 роц≥ делегати 80 ™вропейських 
ун≥верситет≥в обрали 8 член≥в правл≥нн¤, серед них: ѕрезидента 
 онференц≥њ ™вропейських –ектор≥в, професора  арм≥н≥ –оманци; ректора 
Ѕолонского ”н≥верситету ‘аб≥о –оверси ћонако; ректора ”н≥верситету 
ѕарижу, професора ∆ака —оопелса; ректора ”н≥верситету Ћювен, професора 
–оджера ƒ≥ллеманса; ректора ”н≥верситету ”трехт, професора ¬ан √≥нкель; 
ректора ”н≥верситету Ѕарселони, професора ƒжозефа Ѕр≥кол¤; професора 
ƒжузеппе  апуто; ѕрезидента ун≥верситетськоњ ком≥с≥њ ѕарламентськоњ 
јсамблењ –ади ™вропи, професора ћануэл¤ Ќуньеса ≈нкабо.
¬елика ’арт≥¤, проект ¤коњ був створений у с≥чн≥ 1988 року у Ѕарселон≥, 
була п≥дписана вс≥ма ректорами, що з≥бралис¤ у Ѕолон≥ 18 вересн¤ 1988 
року дл¤ в≥дзначенн¤ 900-њ р≥чниц≥ Ѕолонського ун≥верситету, що 
вважаЇтьс¤ найстаршим ун≥верситетом ™вропи. "™вропа вже ≥снуЇ, њњ 
мешканц≥ под≥л¤ли сп≥льн≥ ≥нституц≥њ, до ¤ких належать ≥ ун≥верситети, 
прот¤гом стол≥ть. ”н≥верситети Ї ≥нтелектуальними центрами минулого та 
майбутнього, що мають сп≥льн≥ ц≥л≥ та методолог≥ю здобутт¤ знань - чи то 
практичних, чи теоретичних", - з такою промовою виступили представники 
Ѕолонського ун≥верситету на св¤ткуванн≥.
ѕроцес, що наштовхнув на ≥дею створенн¤ ¬еликоњ ’арт≥њ, був особливо 
важливим. ’арт≥¤ не була представлена пол≥тичною владою, а була 
розроблена у ст≥нах ”н≥верситет≥в. ¬она спираЇтьс¤ на фундаментальн≥ 
ц≥нност≥ Ївропейських ун≥верситетських традиц≥й, проте спри¤Ї зм≥цненню 
зв'¤зк≥в м≥ж вищими навчальними закладами в усьому св≥т≥, долучаючи до 
процес≥в, започаткованих у н≥й, неЇвропейськ≥ ун≥верситети.
Ќа сьогодн≥ до ¬еликоњ ’арт≥њ приЇдналос¤ 515 ун≥верситет≥в, серед ¤ких 
14 украњнських:
1.	ƒн≥пропетровський нац≥ональний ун≥верситет зал≥зничного 
транспорту
2.	ƒонецький нац≥ональний ун≥верситет
3.	ћар≥упольський гуман≥тарний ≥нститут ƒонецького нац≥онального 
ун≥верситету
4.	Ќацiональний технiчний унiверситет "’аркiвський полiтехнiчний 
iнститут"
5.	Ќац≥ональна юридична академ≥¤ ”крањни ≥м. ярослава ћудрого
6.	Ќац≥ональний техн≥чний ун≥верситет ”крањни " ињвський 
пол≥техн≥чний ≥нститут"
7.	Ќац≥ональний ун≥верситет " иЇво-ћогил¤нська академ≥¤"
8.	ќдеська нац≥ональна юридична академ≥¤
9.	ќдеський нац≥ональний ун≥верситет ≥м. ≤. ≤. ћечникова
10.	—х≥дноукрањнський нац≥ональний ун≥верситет ≥м. ¬. ƒал¤
11.	“ерноп≥льський державний техн≥чний ун≥верситет ≥м. ≤вана 
ѕулю¤
12.	’арк≥вська державна академ≥¤ культури
13.	’арк≥вський нац≥ональний економ≥чний ун≥веситет
14.	’арк≥вський нац≥ональний ун≥верситет ≥м. ¬. Ќ.  араз≥на
–адимо перегл¤нути:
Х	—тановленн¤ Ѕолонського процесу в ≈вроп≥
Х	¬провадженн¤ Ѕолонського процесу в ”крањн≥
ўо таке Ѕолонський процес?
Ѕолонський процес (Ѕѕ) - це процес Ївропейських реформ, що спр¤мований 
на створенн¤ сп≥льноњ «они Ївропейськоњ вищоњ осв≥ти (також у документах 
зустр≥чаЇтьс¤ аналог≥чне пон¤тт¤: Ївропейський прост≥р вищоњ осв≥ти) до 
2010 року.
Ќезвичайн≥сть цього процесу пол¤гаЇ у тому, що в≥н не Ї ч≥тко 
структурованим ≥ проводитьс¤ 45 крањнами, що беруть у ньому участь, у 
сп≥впрац≥ з чисельними м≥жнародними орган≥зац≥¤ми, включаючи ≥ –аду 
™вропи.
«г≥дно з ц≥л¤ми Ѕѕ до 2010 року осв≥тн≥ системи ™вропейських крањн 
повинн≥ бути реорган≥зован≥ таким чином, щоб:
Х	учасникам осв≥тнього процесу було легко перењжджати з одн≥Їњ 
крањну у ≥ншу (у «он≥ ™вропейськоњ вищоњ осв≥ти) - з метою подальшого 
навчанн¤ чи працевлаштуванн¤;
Х	приваблив≥сть ™вропейськоњ вищоњ осв≥ти зросла наст≥льки, щоб 
мешканц≥ неЇвропейських крањн також прињжджали на навчанн¤/роботу у 
™вропу;
Х	«она ™вропейськоњ вищоњ осв≥ти спри¤ла розширенню ™вропи, а 
висока ¤к≥сть та значна база знань забезпечувала подальший розвиток 
™вропи ¤к стаб≥льного, мирного, толерантного сусп≥льства.
ћета довол≥ амб≥ц≥йна ≥ не пов'¤зана виключно ≥з Ѕолонським процесом. 
ѕроте в середин≥ процесу розвиваютьс¤ та застосовуютьс¤ необх≥дн≥ 
≥нструменти дос¤гненн¤ цих ц≥лей.
Ѕѕ заснований на м≥жур¤дов≥й угод≥. ћ≥н≥страми, в≥дпов≥дальними за вищу 
осв≥ту у своњх крањнах, було п≥дписано дек≥лька документ≥в, проте ц≥ 
документи не Ї оф≥ц≥йно об'Їднувальними (¤кими Ї м≥жнародн≥ угоди). 
¬иб≥р, чи п≥дтримувати принципи Ѕѕ, Ї про¤вом волеви¤вленн¤ кожноњ 
окремоњ крањни, хоча ефект "взаЇмного м≥жнародного тиску" не можна 
недооц≥нювати.
Ѕѕ не передбачаЇ створенн¤ ≥дентичних систем вищоњ осв≥ти у Ївропейських 
крањнах до 2010 року. Ќавпаки, одна ≥з найб≥льш ц≥нних рис ™вропи - 
баланс м≥ж несхож≥стю ≥ Їдн≥стю. —кор≥ше Ѕѕ намагаЇтьс¤ створити 
зв'¤зки, що направлен≥ полегшити перех≥д людини з одн≥Їњ осв≥тньоњ 
системи до ≥ншоњ. “ому при забезпеченн≥ под≥бност≥ систем диплом≥в, 
характерн≥ особливост≥ кожноњ окремоњ системи осв≥ти повинн≥ бути 
збережен≥. якщо ж н≥, то ¤кий же сенс у поњздц≥ на навчанн¤ до ≥ншоњ 
крањни, ¤кщо осв≥та там така ж сама? –озвиток всереден≥ Ѕѕ повинен 
слугувати полегшенню "трансл¤ц≥њ" одн≥Їњ системи осв≥ти до ≥ншоњ ≥, 
таким чином, зб≥льшити моб≥льн≥сть студент≥в ≥ викладач≥в та п≥двищити 
можливост≥ працевлаштуванн¤ по вс≥й ™вроп≥.
яким чином орган≥зований Ѕолонський процес?
≤снуЇ дек≥лька р≥вн≥в застосуванн¤ Ѕѕ: м≥жнародний, нац≥ональний, 
≥нституц≥йний.
ўодо м≥жнародного р≥вн¤, ≥снуЇ дек≥лька вид≥в сп≥впрац≥ ≥ дек≥лька 
структур, що розвивають Ѕѕ. —еред структур, що спостер≥гають за 
розвитком Ѕѕ можна зазначити так≥:
Х	√рупа по перев≥рц≥ виконанн¤ Ѕѕ (Bologna follow-up group 
(BFUG)) складаЇтьс¤ ≥з:
- ус≥х крањн-учасниць,
- ™вропейськоњ ком≥с≥њ (European Commission),
- а також –ади ™вропи.
Х	јсоц≥ац≥¤ ™вропейських ун≥верситет≥в (The European University 
Association (EUA)).
Х	Ќац≥ональн≥ сп≥лки студент≥в ™вропи (ESIB - The National Unions 
of Students in Europe).
Х	™вропейська асоц≥ац≥¤ заклад≥в вищоњ осв≥ти (European 
Association of Institutions in Higher Education (EURASHE)).
Х	™вропейський центр вищоњ осв≥ти ёЌ≈— ќ (the European Centre for 
Higher Education (UNESCO-CEPES)).
Х	™вропейська асоц≥ац≥¤ ≥з забезпеченн¤ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти (the 
European Association for Quality Assurance in Higher Education (ENQA)).
Х	ќсв≥тн¤ ћ≥жнародна ѕан-™вропейська структура (Educational 
International Pan-European Structure).
Х	та —оюз конфедерац≥й промисловц≥в та роботодавц≥й ™вроп (UNICE) 
у ¤кост≥ консультативних член≥в.
ƒо цього ж, орган≥зовуютьс¤ чисельн≥ сем≥нари по вс≥й територ≥њ ™вропи, 
що проход¤ть п≥д оф≥ц≥йним знаком "Ѕолонськ≥ сем≥нари". Ќа них 
обговорюютьс¤ р≥зноман≥тн≥ документи щодо Ѕѕ, перепони на шл¤ху його 
впровадженн¤, можливост≥ дл¤ сп≥впрац≥. ¬и зможете знайти оновлений 
календар под≥й на веб-сайт≥ Ѕолонського —екретар≥ату у ¬еликобритан≥њ 
(UK Bologna Secretariat). –езультати Ѕолонських сем≥нар≥в та ≥нших 
под≥й, що вже в≥дбулис¤ можна перегл¤нути на сайт≥ Ѕолонь¤-Ѕерген (2003 
- 2005) та на сайт≥ Ѕерл≥нськоњ конференц≥њ м≥н≥стр≥в (2001 - 2003).
 ожн≥ два роки орган≥зовуЇтьс¤  онференц≥¤ м≥н≥стр≥в, де збираютьс¤ 
м≥н≥стри, в≥дпов≥дальн≥ за вищу осв≥ту в ус≥х крањнах-учасниц¤х, щоб 
оц≥нити прогрес та встановити кер≥вн≥ принципи та пр≥оритети наступного 
пер≥оду. Ќаступна конференц≥¤ буде в≥дбуватис¤ у Ћондон≥ у 2007 роц≥. 
ѕопередн≥ конференц≥њ проводилис¤ у Ѕолоньњ (1999), ѕраз≥ (2001), 
Ѕерл≥н≥ (2003), Ѕерген≥ (2005).
Ќа нац≥ональному р≥вн≥ здеб≥льшого зад≥¤ний ур¤д, м≥н≥стри, 
в≥дпов≥дальн≥ за вищу осв≥ту, ректори конференц≥й та ун≥верситетських 
орган≥зац≥й, студентськ≥ сп≥лки, а також, у де¤ких випадках страхов≥ 
агенц≥њ, роботодавц≥. Ѕагато ™вропейських крањн вже зм≥нило своЇ 
законодавство у в≥дпов≥дност≥ з ц≥л¤ми Ѕѕ, а ≥нш≥ готуютьс¤ зробити це. 
¬ залежност≥ в≥д крањни та ступен¤ розвитку њњ системи вищоњ осв≥ти 
де¤к≥ крањни ввод¤ть ™вропейську кредитно-трансферну систему (≈CTS), 
обговорюючи структуру своњх наукових ступен≥в та квал≥ф≥кац≥й, 
ф≥нансуванн¤ та управл≥нн¤ вищою осв≥тою, програми моб≥льност≥ тощо.
Ќа ≥нституц≥йному р≥вн≥ зад≥¤н≥ заклади вищоњ осв≥ти, њхн≥ факультет≥ та 
в≥дд≥ленн¤, студенти, викладацький склад та багато ≥нших д≥¤ч≥в. 
ѕр≥оритети р≥зн¤тьс¤ в залежност≥ в≥д крањни на закладу. ѕроте важливо 
в≥дзначити, що без впровадженн¤ на ≥нституц≥йному р≥вн≥, мало чого можна 
дос¤гти у Ѕѕ.
ѕравова документац≥¤ щодо Ѕолонського процесу
1.	™вропейська культурна конвенц≥¤
2.	¬елика ’арт≥¤ ”н≥верситет≥в, Ѕолонь¤, 18 вересн¤ 1988 року
3.	Lisbon Convention on the Recognition of Qualifications 
concerning Higher Education in the European Region, Lisbon, April 11, 
1997
Countries that have ratified the convention
4.	Sorbonne Joint Declaration on harmonisation of the 
architecture of the European higher education system by the four 
Ministers in charge for France, Germany, Italy and the United Kingdom, 
Paris, the Sorbonne, May 25, 1998
5.	—п≥льна декларац≥¤ м≥н≥стр≥в осв≥ти ™вропи "™вропейський 
прост≥р у сфер≥ вищоњ осв≥ти" Ѕолонь¤, 19 червн¤ 1999 року
6.	—писок ћ≥н≥стр≥в осв≥ти, ¤к≥ п≥дписали Ѕолонську декларац≥ю, 
Ѕолонь¤, 19 червн¤ 1999 року
7.	Communique of the meeting of European Ministers in charge of 
Higher Education in Prague on May 19th 2001
8.	 омюн≥ке конференц≥њ м≥н≥стр≥в вищоњ осв≥ти "—творюючи «ону 
вищоњ осв≥ти ™вропи", Ѕерл≥н, 19 вересн¤ 2003 року
9.	 омюн≥ке  онференц≥њ ћ≥н≥стр≥в крањн ™вропи, пов≥дальних за 
сферу вищоњ осв≥ти "«агальноЇвропейський прост≥р вищоњ осв≥ти - 
ƒос¤гненн¤ ц≥лей", м. Ѕерген, 19-20 травн¤ 2005 р. (Ќеоф≥ц≥йний 
переклад)
¬провадженн¤ Ѕолонського процесу
ѕроцеси Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ дедал≥ сильн≥ше впливають на таку 
важливу сферу житт¤ украњнського сусп≥льства, ¤к осв≥та. Ѕолонський 
процес в ”крањн≥ оф≥ц≥йно розпочавс¤ 19 травн¤ 2005 року ≥з п≥дписанн¤м 
декларац≥њ на Ѕергенськ≥й конференц≥њ. “епер справа стоњть за 
нац≥ональним та ≥нституц≥йним р≥внем його впровадженн¤.
Ќа сьогодн≥ 45 Ївропейських крањн включно з ”крањною п≥дписали Ѕолонську 
декларац≥ю, ¤ка наголошуЇ на необх≥дност≥ Ївропейськоњ сп≥впрац≥ у 
забезпеченн≥ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти, п≥двищенн≥ ¤кост≥ п≥дготовки фах≥вц≥в, 
зм≥цненн≥ дов≥ри м≥ж суб'Їктами осв≥ти, моб≥льност≥, сум≥сност≥ систем 
квал≥ф≥кац≥й, посиленн≥ конкурентоспроможност≥ ™вропейськоњ системи 
осв≥ти.
÷≥л≥ варт≥ дос¤гненн¤, проте, на думку ректора Ќ“”” " ѕ≤" 
ћ.«.«гуровського (¤ку в≥н висловив у своњй статт≥ "Ѕолонський процес Ц 
структурна реформа вищоњ осв≥ти на Ївропейському простор≥"), ≥снуЇ 
значна к≥льк≥сть проблем украњнськоњ вищоњ осв≥ти у контекст≥ 
Ѕолонського процесу:
Х	Ќадлишкова к≥льк≥сть навчальних напр¤м≥в ≥ спец≥альностей, 
в≥дпов≥дно 76 та 584.  ращ≥ ж св≥тов≥ системи вищоњ осв≥ти мають у 5 
раз≥в менше.
Х	ЌедостатнЇ визнанн¤ у сусп≥льств≥ р≥вн¤ УбакалаврФ ¤к 
квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤, його незатребуван≥сть в≥тчизн¤ною економ≥кою. як 
правило, прийом до вузу ми зд≥йснюЇмо не на бакалаврат, а на 
спец≥альн≥сть.
Х	«агрозлива у масовому вим≥р≥ тенденц≥¤ до пог≥ршенн¤ ¤кост≥ 
вищоњ осв≥ти, що наростаЇ з часом.
Х	«б≥льшенн¤ розриву зв'¤зк≥в м≥ж осв≥т¤нами ≥ працедавц¤ми, м≥ж 
сферою осв≥ти ≥ ринком прац≥.
Х	Ќевиправдана плутанина у розум≥нн≥ р≥вн≥в спец≥ал≥ста ≥ 
маг≥стра. « одного боку, маЇ м≥сце близьк≥сть програм п≥дготовки 
спец≥ал≥ста ≥ маг≥стра, њхн¤ екв≥валентн≥сть за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним 
статусом, а з ≥ншого Ц вони акредитуютьс¤ за р≥зними р≥вн¤ми, в≥дпов≥дно 
за III ≥ IV.
Х	ћи змирилис¤ з нехтуванн¤м передовими науковими досл≥дженн¤ми у 
закладах осв≥ти, ¤к≥ Ї основою ун≥верситетськоњ п≥дготовки. Ќаша система 
наукових ступен≥в складна у пор≥вн¤нн≥ з загальноЇвропейською, що 
ускладнюЇ моб≥льн≥сть викладач≥в ≥ науковц≥в в ™вроп≥.
Х	Ќеадекватно до потреб сусп≥льства ≥ ринку прац≥ вир≥шуЇтьс¤ 
дол¤ такоњ розповсюдженоњ ланки осв≥ти, ¤к техн≥куми ≥ коледж≥, це при 
тому, що њхн¤ чисельн≥сть в держав≥ у чотири рази б≥льша, н≥ж ¬Ќ« III та 
IV р≥вн≥в акредитац≥њ разом уз¤тих.
Х	¬≥д≥йшла в минуле колись добре орган≥зована дл¤ централ≥зованоњ 
економ≥ки система п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та переп≥дготовки. Ќовоњ 
системи, що задовольн¤ла б потреби ринковоњ економ≥ки, в ”крањн≥ не 
створено. “ому дуже важливий загальноЇвропейський принцип Уосв≥та через 
усе житт¤Ф поки що в умовах нашоњ держави не може бути в повн≥й м≥р≥ 
реал≥зований.
Х	”н≥верситети ”крањни не беруть на себе роль методолог≥чних 
центр≥в, новатор≥в, п≥онер≥в сусп≥льних перетворень, за ¤кими маЇ йти 
крањна. –≥вень автоном≥њ ¬Ќ« у цих питанн¤х значно нижчий в≥д 
середньоЇвропейського. Ќе виконують роль методолог≥чних керманич≥в 
заклади осв≥ти, що мають статус нац≥ональних, у той час, коли њхн¤ 
к≥льк≥сть дос¤гла близько 40% в≥д загальноњ к≥лькост≥ ¬Ќ« III та IV 
р≥вн≥в акредитац≥њ.
ўо таке ≈CTS?
™вропейська кредитно-трансферна система (≈CTS) Ц це система, ¤ка 
створена дл¤ забезпеченн¤ Їдиноњ м≥ждержавноњ процедури вим≥ру й 
пор≥вн¤нн¤ м≥ж закладами осв≥ти результат≥в навчанн¤ студент≥в, њхнього 
академ≥чного визнанн¤. ¬она розроблена дл¤ забезпеченн¤ моб≥льност≥ 
студент≥в, спрощуЇ розум≥нн¤ ≥ пор≥вн¤нн¤ навчальних програм та 
дос¤гнень студент≥в ¤к м≥ж в≥тчизн¤ними, так ≥ ≥ноземними навчальними 
закладами.
—истема ≈CTS заснована на оц≥нюванн≥ всих вид≥в роботи студента, 
необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей, зазначених у навчальн≥й програм≥.
ECTS базуЇтьс¤ на тому принцип≥, що студент стац≥онару за навчальний р≥к 
повинен отримати 60 кредит≥в.  редити у дан≥й систем≥ можна отримати 
лише при усп≥шному виконанн≥ роботи, передбаченоњ навчальним планом. 
–обоче навантаженн¤ студента у систем≥ ECTS складаЇтьс¤ ≥з в≥дв≥дуванн¤ 
лекц≥й, сем≥нар≥в, самост≥йних та ≥ндив≥дуальних зан¤ть, п≥дготовки 
власних проект≥в, сдач≥ ≥спит≥в тощо.
Ўкала оц≥нюванн¤ за системою ≈CTS
ќц≥нка за шкалою ECTS	¬≥дсоток студент≥в, ¤к≥ зазвичай усп≥шно 
дос¤гають в≥дпов≥дноњ оц≥нки	¬изначенн¤	ќц≥нка «а 
нац≥ональною системою
A	10	¬≤ƒћ≤ЌЌќ Ц в≥дм≥нне виконанн¤ лише з незначною 
к≥льк≥стю помилок	5 (в≥дм≥нно)
B	25	ƒ”∆≈ ƒќЅ–≈ Ц вище середнього р≥вн¤ з к≥лькома 
помилками	4 (добре)
C	30	ƒќЅ–≈ Ц в загальному правильна робота з певною 
к≥льк≥стю значних помилок
D	25	«јƒќ¬≤Ћ№Ќќ Ц непогано, але з≥ значною к≥льк≥стю 
недол≥к≥в	3 (задов≥льно)
E	10	ƒќ—“ј“Ќ№ќ Ц виконанн¤ задовольн¤Ї м≥н≥мальн≥ критер≥њ
FX	-	Ќ≈«јƒќ¬≤Ћ№Ќќ Ц потр≥бно попрацювати перед тим, ¤к 
перескласти	2 (незадов≥льно)
F	-	Ќ≈«јƒќ¬≤Ћ№Ќќ Ц необх≥дна серйозна подальша робота, 
обовТ¤зковий повторний курс
ѕор≥вн¤нн¤ ≥з шкалою нац≥ональноњ системи осв≥ти - за матер≥алами  Ќ“≈”
ѕравова документац≥¤ ”крањни щодо Ѕолонського процесу
1.	ѕостанова  ћ” в≥д 1 лютого 2006 р. є 82 "ѕро утворенн¤ 
ћ≥жв≥домчоњ ком≥с≥њ з п≥дтримки Ѕолонського процесу в ”крањн≥"
2.	”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 4 липн¤ 2005 року є 1013/2005 "ѕро 
нев≥дкладн≥ заходи щодо забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ та розвитку осв≥ти в 
”крањн≥", м.  ињв
3.	–озпор¤дженн¤  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 23 грудн¤ 2004 р. 
є 959-р." ѕро затвердженн¤ плану заход≥в щодо виконанн¤ у 2005 роц≥ 
ƒержавноњ програми ≥нформуванн¤ громадськост≥ з питань Ївропейськоњ 
≥нтеграц≥њ ”крањни на 2004-2007 роки", м.  ињв
4.	Ќаказ ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 20 жовтн¤ 2004р. 
є 812 "ѕро особливост≥ впровадженн¤ кредитно-модульноњ системи 
орган≥зац≥њ навчального процесу", м.  ињв
5.	ѕостанова  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 серпн¤ 2004 р. є 
1131 "ѕро утворенн¤ ћ≥жв≥домчоњ ком≥с≥њ з питань участ≥ ”крањни в 
Ѕолонському процес≥", м.  ињв
6.	ѕостанова  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 серпн¤ 2004 р. є 
1095 "ƒе¤к≥ питанн¤ запровадженн¤ зовн≥шнього оц≥нюванн¤ та мон≥торингу 
¤кост≥ осв≥ти", м.  ињв
7.	ѕостанова ¬ерховноњ –ади ”крањни 4 червн¤ 2004 року є 1755-IV 
"ѕро –екомендац≥њ парламентських слухань "ѕро стан ≥ перспективи 
розвитку вищоњ осв≥ти в ”крањн≥", м.  ињв
8.	Ќаказ ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 21 травн¤ 2004 
р. є 414 "ѕро запровадженн¤ у вищих навчальних закладах навчальноњ 
дисципл≥ни "¬ища осв≥та ≥ Ѕолонський процес", м.  ињв
9.	–озпор¤дженн¤  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 31 березн¤ 2004 
р. є 197-р. "ƒе¤к≥ питанн¤ орган≥зац≥њ виконанн¤ ƒержавноњ програми 
≥нформуванн¤ громадськост≥ з питань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањни на 
2004-2007 роки", м.  ињв (≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ѕостановою  ћ є 
174 в≥д 03.03.2005)
10.	”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 17 лютого 2004 року є 199/2004 
"ѕро заходи щодо вдосконаленн¤ системи вищоњ осв≥ти ”крањни", м.  ињв
11.	Ќаказ ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 23 с≥чн¤ 2004р. 
є 49" ѕро затвердженн¤ ѕрограми д≥й щодо реал≥зац≥њ положень Ѕолонськоњ 
декларац≥њ в систем≥ вищоњ осв≥ти ≥ науки ”крањни на 2004-2005 роки ", 
м.  ињв
12.	Ќаказ ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 23 с≥чн¤ 2004р. 
є 48" ѕро проведенн¤ педагог≥чного експерименту з кредитно-модульноњ 
системи орган≥зац≥њ навчального процесу", м.  ињв
13.	–ешение о придании ÷ентру сравнительной образовательной 
политики ћинистерства образовани¤ –оссийской ‘едерации статуса базовой 
организации государств-участников —одружества Ќезависимых √осударств по 
исследовани¤м в области образовательной политики (ћосква, 25 апрел¤ 2003 
года)
14.	ѕостанова ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 21 червн¤ 2001 року 
є2551-III "ѕро стан, напр¤ми реформуванн¤ ≥ ф≥нансуванн¤ осв≥ти в 
”крањн≥" м.  ињв
ƒодатков≥ документи
1.	Ќац≥ональний зв≥т щодо впровадженн¤ Ѕолонського процесу в 
”крањн≥, 2005 р.
2.	ƒопов≥дна записка  олег≥њ ћ≥н≥стерства осв≥ти≥ науки ”крањни 
"ѕро стан проведенн¤ педагог≥чного експерименту щодо впровадженн¤ 
кредитно-модульноњ системи орган≥зац≥њ навчального процесу у вищих 
навчальних закладах ≤≤≤ - IV р≥вн≥в акредитац≥њ"
’то бере участь у Ѕѕ?
ѕ≥сл¤  онференц≥њ м≥н≥стр≥в у Ѕерген≥ (2005 р.) у Ѕѕ беруть участь 45 
крањн:
Х	з 1999 року: јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, Ѕолгар≥¤, ¬еликобритан≥¤, 
√рец≥¤, ƒан≥¤, ≈стон≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина, ≤сланд≥¤, 
≤спан≥¤, ≤рланд≥¤, ≤тал≥¤, Ћатв≥¤, Ћитва, Ћюксембург, ћальта, 
Ќ≥дерланди, Ќорвег≥¤, ѕольща, ѕортугал≥¤, –умун≥¤, —ловацька –еспубл≥ка, 
—ловен≥¤, ”горщина, „еська –еспубл≥ка, Ўвец≥¤, Ўвейцар≥¤;
Х	з 2001 року: ’орват≥¤,  ≥пр, Ћ≥хтенштейн, “уреччина;
Х	з 2003 року: јлбан≥¤, јндорра, Ѕосн≥¤ та √ерцеговина, ¬атикан, 
–ос≥¤, —ерб≥¤ та ћонтенегро, "бувша ёгославська –еспубл≥ка ћакедон≥¤";
Х	з 2005 року: јрмен≥¤, јзербайджан, √руз≥¤, ћолдова, ”крањна.
 р≥м цих крањн (що Ї членами Bologna follow-up group - BFUG) та 
™вропейськоњ ком≥с≥њ, у Ѕѕ беруть участь так≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ (у 
¤кост≥ консультативних член≥в):
Х	–ада ™вропи;
Х	јсоц≥ац≥¤ ™вропейських ун≥верситет≥в;
Х	™вропейська асоц≥ац≥¤ заклад≥в вищоњ осв≥ти (EURASHE);
Х	Ќац≥ональн≥ сп≥лки студент≥в ™вропи (ESIB);
Х	™вропейський центр вищоњ осв≥ти ёЌ≈— ќ (UNESCO-CEPES);
Х	™вропейська асоц≥ац≥¤ ≥з забезпеченн¤ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти 
(ENQA);
Х	ќсв≥тн¤ ћ≥жнародна ѕан-™вропейська структура;
Х	—оюз конфедерац≥й промисловц≥в та роботодавц≥в ™вропи (UNICE).



Ѕолонський процес
Ѕерл≥н 2003
"—творюючи «ону вищоњ осв≥ти ™вропи"
 омюн≥ке конференц≥њ м≥н≥стр≥в вищоњ осв≥ти
Ѕерл≥н, 19 вересн¤ 2003 року.
ѕреамбула
19 червн¤ 1999 року, через р≥к п≥сл¤ прийн¤тт¤ —орбонськоњ декларац≥њ, 
м≥н≥стри вищоњ осв≥ти 29 ™вропейських крањн п≥дписали Ѕолонську 
декларац≥ю. Ѕули узгоджен≥ важлив≥ сп≥льн≥ кроки дл¤ розвитку ефективноњ 
та Їдиноњ «они вищоњ осв≥ти ™вропи у пер≥од до 2010 року. Ќа ѕразьк≥й 
конференц≥њ 19 кв≥тн¤ 2001 року м≥н≥стри зб≥льшили к≥льк≥сть задач та 
п≥дтвердили св≥й нам≥р про встановленн¤ «они вищоњ осв≥ти близько 2010 
року. 19 вересн¤ 2003 року м≥н≥стри вищоњ осв≥ти з 33 ™вропейських крањн 
з≥брались у Ѕерл≥н≥ дл¤ того, щоб перегл¤нути дос¤гнут≥ усп≥хи, та 
встановити пр≥оритети та нов≥ задач≥ на наступн≥ роки, маючи на мет≥ 
прискоренн¤ реал≥зац≥њ проекту створенн¤ «они вищоњ осв≥ти ™вропи. ¬они 
погодились з наступними погл¤дами, принципами, та пр≥оритетами:
ћ≥н≥стри п≥дтвердили важлив≥сть соц≥ального аспекту Ѕолонського процесу. 
Ќеобх≥дн≥сть п≥двищенн¤ конкурентноздатност≥, ¤ка повинна бути 
ур≥вноважена з пол≥пшенн¤м соц≥альних характеристик «они вищоњ осв≥ти 
™вропи, що у подальшому приведе до посиленн¤ соц≥альноњ Їдност≥ та 
зменшенн¤ соц≥альноњ та гендерноњ нер≥вност≥ ¤к на нац≥ональному, так ≥ 
на ™вропейському р≥вн¤х. ¬ такому контекст≥ м≥н≥стри п≥дтвердили свою 
позиц≥ю про те, що вища осв≥та Ї громадським благом та громадською 
в≥дпов≥дальн≥стю. ¬они наголосили, що в м≥жнародн≥й осв≥т¤нськ≥й 
сп≥впрац≥ та обм≥нах повинн≥ дом≥нувати навчальн≥ ц≥нност≥.
ћ≥н≥стри прид≥лили належну увагу р≥шенн¤м –ади ™вропи у Ћ≥сабон≥ (2000), 
та Ѕарселон≥ (2002), щодо перетворенн¤ ™вропи на "найконкурентн≥шу та 
найб≥льш динам≥чну, основану на знанн¤х економ≥ку, з б≥льшою к≥льк≥стю 
робочих м≥сць кращоњ ¤кост≥, та б≥льшою соц≥альною Їдн≥стю", та 
закликали до подальших д≥й ≥ т≥сн≥шоњ сп≥впрац≥ в контекст≥ Ѕолонського 
процесу.
ћ≥н≥стри прийн¤ли до уваги зв≥т, наданий √рупою контролю про розвиток 
Ѕолонського процесу у пер≥од м≥ж ѕразьким та Ѕерл≥нським самм≥тами. 
“акож до уваги був прийн¤тий зв≥т "“енденц≥њ - III", п≥дготовлений 
јсоц≥ац≥Їю ™вропейських ун≥верситет≥в (ј™”), ≥ результати сем≥нар≥в, ¤к≥ 
були орган≥зован≥ дек≥лькома крањнами-учасниц¤ми та закладами вищоњ 
осв≥ти, орган≥зац≥¤ми ≥ студентами. “акож м≥н≥стри прийн¤ли до уваги 
Ќац≥ональний зв≥т, ¤кий Ї св≥дченн¤м значного прогресу, дос¤гнутому у 
застосуванн≥ принцип≥в Ѕолонського процесу. Ќа завершенн¤, вони звернули 
увагу на пов≥домленн¤ ™вропейськоњ ком≥с≥њ ≥ –ади ™вропи про њхню 
п≥дтримку ѕроцесу.
ћ≥н≥стри погодились, що повинн≥ бути прийн¤т≥ м≥ри по створенню м≥цних 
зв'¤зк≥в м≥ж вищою осв≥тою та науково-досл≥дницькою системою в≥дпов≥дних 
крањн. —творенн¤ «они вищоњ осв≥ти ™вропи виграЇ в≥д поЇднанн¤ з «оною 
™вропейських наукових досл≥джень, посиливши таким чином фундамент 
створюваноњ ™вропи «нань. ћетою такого утворенн¤ Ї збереженн¤ 
культурного та л≥нгв≥стичного багатства ™вропи, ¤ке базуЇтьс¤ на 
успадкован≥й р≥зноман≥тност≥ традиц≥й, та спри¤нн¤ потенц≥алу ≥нновац≥й, 
соц≥альному ≥ економ≥чному розвитку, через зм≥цненн¤ сп≥вроб≥тництва м≥ж 
™вропейськими ¬Ќ«.
ћ≥н≥стри визнали ту первинну роль, ¤ку у створенн≥ «они вищоњ осв≥ти 
™вропи в≥д≥грають ¬Ќ« та студентськ≥ сп≥лки. ¬они прийн¤ли до уваги 
≥нформац≥ю јсоц≥ац≥њ ™вропейських ун≥верситет≥в (ј™”), ¤ка над≥йшла в≥д 
конвенту ¬Ќ« в √рац≥ (Graz), внески ™вропейськоњ асоц≥ац≥њ ¬Ќ« 
(EURASHE), та пов≥домленн¤ з ≈SIB - Ќац≥ональних студентських сп≥лок 
™вропи.
ћ≥н≥стри в≥тають зац≥кавлен≥сть ≥нших рег≥он≥в св≥ту до створенн¤ «они 
вищоњ осв≥ти ™вропи. ќсобливо бажаною Ї присутн≥сть представник≥в 
™вропейських крањн, ¤к≥ ще не приЇдналис¤ до Ѕолонського процесу, так 
само, ¤к ≥ представник≥в ™вропейськоњ ком≥с≥њ, Ћатинськоњ јмерики, та 
 арибського сп≥льного простору вищоњ осв≥ти у ¤кост≥ гостей конференц≥њ.
ѕрогрес
ћ≥н≥стри в≥тають ≥н≥ц≥ативи, що мали м≥сце з моменту проведенн¤ 
ѕразького самм≥ту вищоњ осв≥ти, ¤к≥ робл¤ть систему вищоњ осв≥ти б≥льш 
прозорою та зб≥льшують ¤к≥сть ™вропейськоњ вищоњ осв≥ти на р≥вн≥ 
навчальних заклад≥в, та на нац≥ональному р≥вн≥. ¬они високо оц≥нюють 
сп≥вроб≥тництво та роботу вс≥х партнер≥в - ун≥верситет≥в, студентства, 
та ≥нших зац≥кавлених стор≥н.
ћ≥н≥стри п≥дкреслюють важлив≥сть ус≥х елемент≥в Ѕолонського процесу дл¤ 
створенн¤ «они ™вропейськоњ вищоњ осв≥ти, та наголошують на необх≥дност≥ 
≥нтенсиф≥кац≥њ зусиль на р≥вн≥ навчальних заклад≥в, а також на 
нац≥ональному та ™вропейському р≥вн¤х. ћ≥н≥стри докладатимуть зусиль дл¤ 
створенн¤ високоефективноњ системи гарант≥й ¤кост≥ навчанн¤, а також дл¤ 
ефективного використанн¤ двор≥вневоњ системи осв≥ти та визнанн¤ системи 
курс≥в та пер≥од≥в навчанн¤.
√арант≥¤ ¤кост≥
як≥сть вищоњ осв≥ти безумовно Ї основою створенн¤ «они ™вропейськоњ 
вищоњ осв≥ти. ћ≥н≥стри п≥дтримують подальший розвиток гарант≥й ¤кост≥ на 
р≥вн≥ навчальних заклад≥в, нац≥ональному та ™вропейському р≥вн¤х. ¬они 
наголошують на необх≥дност≥ розвитку критер≥њв та методолог≥й дл¤ 
загального користуванн¤ у сфер≥ ¤кост≥ осв≥ти.
¬они також п≥дкреслюють, що, зг≥дно з принципами автоном≥њ навчальних 
заклад≥в, первинна в≥дпов≥дальн≥сть за ¤к≥сть вищоњ осв≥ти лежить на 
кожному окремому навчальному заклад≥, ≥ таким чином забезпечуЇтьс¤ 
можлив≥сть перев≥рки ¤кост≥ системи навчанн¤ в нац≥ональних рамках.
“аким чином, вони вважають, що у 2005 роц≥ нац≥ональн≥ системи гарант≥њ 
¤кост≥ повинн≥ включати:
Х  визначенн¤ в≥дпов≥дальност≥ орган≥в та навчальних заклад≥в, ¤к≥ 
беруть участь;
Х  оц≥нку програм заклад≥в, ¤ка включаЇ внутр≥шн≥й контроль, зовн≥шню 
перев≥рку, участь студент≥в та публ≥кац≥ю результат≥в;
Х  систему акредитац≥њ, сертиф≥кац≥њ або под≥бн≥ процедури;
Х  м≥жнародну участь, сп≥вроб≥тництво та створенн¤ сп≥лок.
Ќа ™вропейському р≥вн≥, м≥н≥стри звертаютьс¤ до ≈ NQ ј та њњ член≥в, у 
сп≥впрац≥ з ≈ U ј, ≈URј S Ќ≈ та ≈SI¬, дл¤ розробки узгоджених 
стандарт≥в, процедур та рекомендац≥й з питань гарант≥њ ¤кост≥, а також 
дл¤ впровадженн¤ системи р≥вноправного розгл¤ду та/або акредитац≥њ 
агенц≥й чи орган≥в, та зв≥туванн¤ про дос¤гнут≥ результати на зустр≥ч≥ 
2005 року. Ќалежний зв≥т буде прийн¤тий п≥сл¤ випробовуванн¤ гарант≥й 
¤кост≥ ≥ ≥нших асоц≥ац≥й та орган≥зац≥й.
—труктура ступеню: ѕрийн¤тт¤ системи, що базуЇтьс¤ на двох р≥вн¤х:
ћ≥н≥стри рад≥ в≥дзначити, що в≥дпов≥дно до прийн¤тоњ в Ѕолоньњ 
декларац≥њ про двоцикл≥чну систему, у ™вропейському ландшафт≥ вищоњ 
осв≥ти в≥дбуваютьс¤ всеб≥чн≥ зм≥ни. ¬с≥ м≥н≥стри приймають терм≥ном дл¤ 
впровадженн¤ системи двох цикл≥в 2005 р≥к.
ћ≥н≥стри п≥дкреслили важлив≥сть консол≥дац≥њ дос¤гнутих результат≥в та 
прийн¤тт¤ зм≥н шл¤хом д≥алогу у межах навчальних заклад≥в, а також м≥ж 
навчальними закладами та њх прац≥вниками.
ћ≥н≥стри заохочують крањн-учасниць детально продумати систему сум≥сних 
та легко пор≥вн¤них квал≥ф≥кац≥й дл¤ своњх систем вищоњ осв≥ти.
 вал≥ф≥кац≥њ повинн≥ описуватись з точки зору об'Їму роботи, р≥вню, 
навчального результату, компетентност≥, та проф≥лю. ћ≥н≥стри беруть на 
себе в≥дпов≥дальн≥сть виробити загальну систему квал≥ф≥кац≥й дл¤ «они 
™вропейськоњ вищоњ осв≥ти.
¬ рамках ц≥Їњ системи ступен≥ повинн≥ мати р≥зновизначен≥ результати. 
—тупен≥ першого та другого циклу повинн≥ мати р≥зн≥ напр¤ми та проф≥л≥, 
дл¤ того, щоб в≥дпов≥дати р≥зноман≥тност≥ ≥ндив≥дуальних та академ≥чних 
потреб, а також потребам ринку прац≥. —тупен≥ першого циклу повинн≥ 
надавати доступ, в значенн≥ Ћ≥сабонськоњ конвенц≥њ, до програм другого 
циклу. —тупен≥ другого циклу даватимуть доступ до здобутт¤ докторського 
званн¤.
ћ≥н≥стри п≥дкреслили, що вони вс≥ма шл¤хами будуть добиватис¤ 
доступност≥ вищоњ осв≥ти дл¤ вс≥х.
ѕ≥двищенн¤ моб≥льност≥
ћоб≥льн≥сть студент≥в, а також викладацького та адм≥н≥стративного складу 
Ї важливою умовою створенн¤ «они вищоњ осв≥ти ™вропи. ћ≥н≥стри 
п≥дкреслюють важлив≥сть моб≥льност≥ у навчальн≥й, культурн≥й, а також, 
пол≥тичн≥й, соц≥альн≥й, та економ≥чн≥й сферах. ¬они рад≥ в≥дзначити, що, 
з часу њхньоњ останньоњ зустр≥ч≥, показники моб≥льност≥ зросли, у 
велик≥й м≥р≥ завд¤ки значн≥й п≥дтримц≥ програм ™вросоюзу. ћ≥н≥стри 
робитимуть наступн≥ кроки щодо зб≥льшенн¤ статистичних показник≥в 
моб≥льност≥ студент≥в.
¬они п≥дтвердили св≥й нам≥р докласти вс≥х зусиль до знищенн¤ будь-¤ких 
перешкод дл¤ свободи руху в межах «они вищоњ осв≥ти ™вропи.
—творенн¤ кредитноњ системи
ћ≥н≥стри п≥дкреслюють важливу роль, ¤ку граЇ ™вропейська кредитна 
трансферна система (≈—TS ) у п≥двищенн≥ моб≥льност≥ студентства та у 
розвитку м≥жнародних навчальних програм. ¬они в≥дм≥чають, що ≈—“S стаЇ 
все б≥льш вагомою дл¤ нац≥ональних навчальних систем. ¬они схвально 
оч≥кують њњ подальший розвиток в≥д просто кредитноњ системи до 
трансферно-накопичувальноњ системи, ¤ка могла б використовуватис¤ у 
межах «они вищоњ осв≥ти ™вропи.
¬изнанн¤ ступен≥в: прийн¤тт¤ сп≥вв≥дносноњ та легко зрозум≥лоњ системи 
ступен≥в
ћ≥н≥стри п≥дкреслюють важлив≥сть Ћ≥сабонськоњ конвенц≥њ про визнанн¤ 
диплом≥в, ¤ку мають ратиф≥кувати вс≥ крањни-учасниц≥ Ѕолонського 
процесу, та закликаЇ сп≥лки ≈ N ≤— та NјR≤—, а також повноважн≥ 
нац≥ональн≥ в≥домства до подальшого виконанн¤ конвенц≥њ.
¬они ставл¤ть за мету, щоб кожний студент, ¤кий зак≥нчить ун≥верситет 
п≥сл¤ 2005 року, автоматично ≥ безкоштовно отримував ƒоповненн¤ до 
диплому. ƒоповненн¤ повинно видаватис¤ широко розповсюдженою 
Ївропейською мовою.
¬они закликають навчальн≥ заклади та њхн≥х прац≥вник≥в до широкого 
використанн¤ ƒоповнень до диплом≥в, ≥, таким чином, до використанн¤ 
переваг прозорост≥ та гнучкост≥ системи ступен≥в вищоњ осв≥ти дл¤ 
спри¤нн¤ працевлаштуванню та продовженню осв≥ти.
¬ищ≥ навчальн≥ заклади та студентство
ћ≥н≥стри п≥дтримують участь ¬Ќ« та студентства у Ѕолонському процес≥ ≥ 
вважають, що лише активна участь вс≥х партнер≥в в ѕроцес≥ може 
забезпечити його довгостроковий усп≥х.
”св≥домлюючи, ¤кий внесок авторитетн≥ ¬Ќ« можуть зробити в економ≥чний 
та соц≥альний розвиток, м≥н≥стри сход¤тьс¤ на тому, що ун≥верситети 
повинн≥ бути уповноважен≥ приймати р≥шенн¤ щодо своЇњ внутр≥шньоњ 
орган≥зац≥њ та управл≥нн¤. ћ≥н≥стри закликають ц≥ навчальн≥ заклади ≥ в 
подальшому впроваджувати реформи в ус≥ сфери свого житт¤. ћ≥н≥стри 
в≥дзначають конструктивну участь студентських сп≥лок в Ѕолонському 
процес≥ та п≥дкреслюють необх≥дн≥сть залученн¤ студентства до подальших 
д≥й.
—тудентство Ї повноправним партнером в управл≥нн≥ вищою осв≥тою. 
ћ≥н≥стри закликають ун≥верситети та студентство до б≥льш активноњ участ≥ 
в управл≥нн≥ вищою осв≥тою.
ћ≥н≥стри наголошують на необх≥дност≥ забезпеченн¤ г≥дних умов проживанн¤ 
та навчанн¤ дл¤ студент≥в, маючи на уваз≥, щоб вони могли усп≥шно 
завершити курс навчанн¤, впродовж обумовленого строку, без перешкод, 
зв'¤заних з соц≥альною та економ≥чною ситуац≥Їю в њхн≥х с≥м'¤х. “акож 
м≥н≥стри п≥дкреслюють необх≥дн≥сть збору даних про соц≥альне та 
економ≥чне положенн¤ студентства.
¬провадженн¤ ™вропейськоњ тематики у вищу осв≥ту.
ћ≥н≥стри в≥дзначають, що, зг≥дно з њх закликом у ѕраз≥, в даний час 
впроваджуютьс¤ додатков≥ спецкурси, курси та програми з ™вропейською 
тематикою або ор≥Їнтац≥Їю.
¬они в≥дзначають, що ун≥верситетами в р≥зних ™вропейських крањнах була 
започаткована ≥н≥ц≥атива щодо об'Їднанн¤ њхн≥х навчальних ресурс≥в та 
культурних традиц≥й дл¤ розвитку Їдиних програм навчанн¤ та розробки 
сп≥льних ступен≥в на першому, другому, та третьому р≥вн¤х.
Ѕ≥льш того, вони п≥дкреслили необх≥дн≥сть значного пер≥оду навчанн¤ за 
кордоном в межах програм сп≥льних ступен≥в, а також дл¤ багатомовност≥ 
та розвитку мовноњ вправност≥, дл¤ розкритт¤ потенц≥алу студент≥в в 
контекст≥ ™вропейськоњ Їдност≥ та п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ на 
ринку робочоњ сили.
ћ≥н≥стри погоджуютьс¤ докласти зусиль, щоб усунути на нац≥ональному 
р≥вн≥ юридичн≥ перешкоди, що можуть заважати встановленню та визнанню 
сп≥льних ступен≥в, а також активно п≥дтримувати розвиток гарант≥й ¤кост≥ 
та Їдиних навчальних програм, ¤к≥ ведуть до встановленн¤ таких ступен≥в.
ѕ≥двищенн¤ привабливост≥ «они вищоњ осв≥ти ™вропи
ћ≥н≥стри погоджуютьс¤, що приваблив≥сть та в≥дкрит≥сть ™вропейськоњ 
вищоњ осв≥ти повинна бути зб≥льшена. ¬они п≥дтверджують готовн≥сть ≥ в 
подальшому створювати стипенд≥альн≥ програми дл¤ студент≥в з крањн 
третього св≥ту.
ћ≥н≥стри за¤вл¤ють, що м≥жнародний обм≥н у вищ≥й осв≥т≥ повинен 
ор≥Їнтуватис¤ на критер≥њ ¤кост≥ та навчальноњ ц≥нност≥, ≥ погодилис¤ 
спри¤ти дос¤гненню ц≥Їњ мети. ” вс≥х обставинах таке спри¤нн¤ повинно 
включати соц≥альн≥ та економ≥чн≥ аспекти.
¬они заохочують сп≥впрацю з ≥ншими рег≥онами св≥ту через створенн¤ 
сем≥нар≥в та конференц≥й дл¤ представник≥в цих рег≥он≥в.
ћожлив≥сть навчатис¤ впродовж всього житт¤.
ћ≥н≥стри п≥дкреслюють важливий внесок вищоњ осв≥ти у впровадженн¤ 
дов≥чного навчанн¤ в реальн≥сть. ¬они приймають м≥ри щоб спр¤мувати 
нац≥ональну пол≥тику своњх крањн до ц≥Їњ мети ≥ спонукати ¬Ќ« зб≥льшити 
можливост≥ навчатис¤ незалежно в≥д в≥ку, включаючи визнанн¤ попередньоњ 
осв≥ти. ¬они п≥дкреслюють, що так≥ д≥њ повинн≥ бути нев≥д'Їмною 
складовою д≥¤льност≥ вищоњ осв≥ти.
 р≥м того, м≥н≥стри наголошують на виробленн≥ квал≥ф≥кац≥йних рамок дл¤ 
«они вищоњ осв≥ти ™вропи, щоб розробити широкий спектр гнучких 
навчальних шл¤х≥в, можливостей та технолог≥й, а також щоб пл≥дно 
використати кредити ≈—S.
¬они п≥дкреслюють необх≥дн≥сть зб≥льшенн¤ можливостей дл¤ вс≥х громад¤н, 
зг≥дно з њхн≥ми бажанн¤ми та можливост¤ми, сл≥дувати шл¤хом вищоњ осв≥ти 
впродовж всього житт¤.
ƒодатков≥ д≥њ
«она вищоњ ™вропейськоњ осв≥ти й та «она ™вропейських досл≥джень - два 
стовби сусп≥льства, що базуЇтьс¤ на знанн¤х.
«наючи про необх≥дн≥сть т≥сних зв'¤зк≥в м≥ж ≈Ќ≈ј та ≈ R ј у ™вроп≥ 
«нань, а також про важлив≥сть досл≥джень ¤к складовоњ частини вищоњ 
осв≥ти ™вропи, м≥н≥стри вважають за необх≥дне дивитись за меж≥ системи 
двох цикл≥в ¤к мети сьогоденн¤, ≥ включити докторську ступ≥нь ¤к трет≥й 
цикл Ѕолонського процесу. ¬они п≥дкреслюють важлив≥сть досл≥джень та 
м≥ждисципл≥нарност≥ в п≥двищенн≥ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти, та п≥двищенн≥ 
конкурентноздатност≥ ™вропейськоњ вищоњ осв≥ти взагал≥. ћ≥н≥стри 
закликають до зб≥льшенн¤ моб≥льност≥ на докторському та 
п≥сл¤докторському р≥вн¤х, та заохочують ун≥верситети до зм≥цненн¤ 
сп≥вроб≥тництва у виконанн≥ програм на здобутт¤ докторського ступен¤, та 
у п≥дготовц≥ молодих науковц≥в.
ћ≥н≥стри докладатимуть вс≥х зусиль, щоб ™вропейськ≥ ун≥верситети стали 
ще приваблив≥шими та ефективн≥шими партнерами. “ому м≥н≥стри прос¤ть 
ун≥верситети надавати б≥льше уваги досл≥дженн¤м в технолог≥чних, 
соц≥альних, та культурних аспектах розвитку сусп≥льства.
ћ≥н≥стри розум≥ють, що ≥снують перешкоди, ¤к≥ не можуть бути усунут≥ ¬Ќ« 
самотужки. ÷е потребуЇ сильноњ п≥дтримки, ф≥нансовоњ в тому числ≥, та 
спри¤тливих р≥шень з≥ сторони нац≥ональних ур¤д≥в та ™вропейських 
орган≥в.
Ќа завершенн¤, м≥н≥стри за¤вл¤ють, що осередкам на докторському р≥вн≥ 
повинна надаватис¤ п≥дтримка дл¤ заохоченн¤ дос¤гненн¤ неперевешеноњ 
¤кост≥ знань, щоб зробити њх еталоном «они вищоњ ™вропейськоњ осв≥ти.
ѕерев≥рка результат≥в
ћаючи на уваз≥ ц≥л≥, встановлен≥ до 2010 року, оч≥куЇтьс¤ перев≥рка 
результат≥в Ѕолонського процесу. ѕерев≥рка надасть над≥йну ≥нформац≥ю 
про реальний прогрес, а також дасть можлив≥сть, при необх≥дност≥,внести 
корективи.
ћ≥н≥стри визначили групу контролю дл¤ орган≥зац≥њ перев≥рки п≥д час 
самм≥ту 2005 року, та дл¤ п≥дготовки детального зв≥ту по пр≥оритетним 
напр¤мкам:
 гарант≥¤ ¤кост≥
 система двох цикл≥в
 визнанн¤ курс≥в та пер≥од≥в навчанн¤.
 рањни-учасниц≥ будуть, таким чином, готов≥ надати доступ до потр≥бноњ 
≥нформац≥њ дл¤ досл≥джень. ƒоступ до банк≥в даних буде полегшений.
Ќов≥ члени
ћ≥н≥стри вважають за потр≥бне прийн¤ти статтю про прийн¤тт¤ нових член≥в 
у наступному вигл¤д≥:
 рањни-учасниц≥ ™вропейськоњ культурноњ конвенц≥њ можуть бути прийн¤тими 
у члени «они вищоњ осв≥ти ™вропи дов≥вши своЇ бажанн¤ ≥ готовн≥сть 
сл≥дувати мет≥ Ѕолонського процесу в њх власн≥й систем≥ осв≥ти. ѓх за¤ви 
мають включати ≥нформац≥ю про те, ¤к вони сл≥дують принципам та ц≥л¤м 
декларац≥њ.
ћ≥н≥стри вир≥шили прийн¤ти за¤ви јлбан≥њ, јндорри, Ѕосн≥њ та 
√ерцеговини, ¬атикану, –ос≥њ, —ерб≥њ та ћонтенегро, у минулому 
"ёгославськоњ республ≥ки ћакедон≥њ", та прив≥тати њх в ¤кост≥ нових 
член≥в, таким чином поширюючи процес у 40 ≈вропейських крањнах.
ћ≥н≥стри визнають, що членство у Ѕолонському процес≥ спричин¤Ї значн≥ 
зм≥ни та реформи у вс≥х крањнах, що приЇднуютьс¤. ¬они згодн≥ 
п≥дтримувати нових член≥в на теоретичному та практичному р≥вн¤х.
 онтролююча структура
ћ≥н≥стри уповноважують виконанн¤ вс≥х питань, порушених в  омюн≥ке, а 
також загальне керуванн¤ Ѕолонським процесом, включаючи п≥дготовку до 
наступноњ зустр≥ч≥ м≥н≥стр≥в √руп≥ контролю, ¤ка буде складатис¤ з 
представник≥в Ѕолонського процесу та ™вропейськоњ ком≥с≥њ, з –адою 
™вропи, ≈ U ј, ≈U R ј S Ќ≈, ≈SI¬, та UN ≈ SCO /—≈–≈S в ¤кост≥ 
член≥в-консультант≥в. ÷¤ група повинна скликатис¤ не менше двох раз≥в на 
р≥к, ≥ маЇ очолюватис¤ президентською владою ≈— у крањн≥ проведенн¤ 
наступноњ зустр≥ч≥ м≥н≥стр≥в.
ѕравл≥нн¤, також очолюване президентською владою ≈—, повинне нагл¤дати 
за роботою у пер≥оди м≥ж зустр≥чами. ѕравл≥нн¤ маЇ складатис¤ з голови, 
в≥це-голови, попередн≥х та наступних президент≥в ≈—, представник≥в трьох 
крањн-учасниць, вибраних строком на один р≥к, представник≥в ™вропейськоњ 
ком≥с≥њ, U ≈ј, ≈URјSЌ≈, ≈SI¬ в ¤кост≥ консультант≥в. √рупа та правл≥нн¤ 
можуть скликати спец≥альн≥ робоч≥ групи так часто, ¤к вони вважатимуть 
це за потр≥бне.
«агальна робота буде виконуватис¤ —екретар≥атом, орган≥зованим крањною 
наступноњ зустр≥ч≥ м≥н≥стр≥в.
Ќа перш≥й зустр≥ч≥ п≥сл¤ Ѕерл≥нськоњ конференц≥њ, груп≥ доручаЇтьс¤ 
визначити обов'¤зки правл≥нн¤ та завданн¤ секретар≥ату.
ѕрограма роботи на 2003-2005 роки
ћ≥н≥стри прос¤ть √рупу скоординувати свою д≥¤льн≥сть таким чином, щоб 
дос¤гти результат≥в, зазначених у комюн≥ке, та зв≥тувати про дос¤гнуте 
прот¤гом наступноњ зустр≥ч≥ м≥н≥стр≥в у 2005 роц≥.
Ќаступна конференц≥¤
ћ≥н≥стри вир≥шили провести наступну конференц≥ю в Ѕерген≥, Ќорвег≥¤, у 
травн≥ 2005 року.
«акон ”крањни "ѕро вищу осв≥ту"
є2984-III, ≥з зм≥нами в≥д 20 грудн¤ 2006 р.
÷ей «акон спр¤мований на врегулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин у галуз≥ 
навчанн¤, вихованн¤, профес≥йноњ п≥дготовки громад¤н ”крањни. ¬≥н 
встановлюЇ правов≥, орган≥зац≥йн≥, ф≥нансов≥ та ≥нш≥ засади 
функц≥онуванн¤ системи вищоњ осв≥ти, створюЇ умови дл¤ самореал≥зац≥њ 
особистост≥, забезпеченн¤ потреб сусп≥льства ≥ держави у квал≥ф≥кованих 
фах≥вц¤х.
–озд≥л VI
”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя ¬»ў»ћ Ќј¬„јЋ№Ќ»ћ «ј Ћјƒќћ
—татт¤ 32.
 ер≥вник вищого навчального закладу
1. ЅезпосереднЇ управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю вищого навчального закладу 
зд≥йснюЇ його кер≥вник - ректор (президент), начальник, директор тощо.
2.  ер≥вник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:
Х	вир≥шуЇ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу, 
затверджуЇ його структуру ≥ штатний розпис;
Х	видаЇ накази ≥ розпор¤дженн¤, обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ вс≥ма 
прац≥вниками ≥ структурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу;
Х	представл¤Ї вищий навчальний заклад у державних та ≥нших 
органах, в≥дпов≥даЇ за результати його д≥¤льност≥ перед органом 
управл≥нн¤, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого перебуваЇ вищий навчальний заклад;
Х	Ї розпор¤дником майна ≥ кошт≥в;
Х	(ƒ≥ю абзацу шостого частини другоњ статт≥ 32 зупинено на 2007 
р≥к в частин≥ в≥дкритт¤ рахунк≥в у банк≥вських установах, збереженн¤ 
кошт≥в на депозитних рахунках у банках та користуванн¤ банк≥вськими 
кредитами зг≥дно ≥з «аконом є489-V в≥д 19.12.2006) виконуЇ кошторис, 
укладаЇ угоди, даЇ дорученн¤, в≥дкриваЇ банк≥вськ≥ рахунки;
Х	приймаЇ на роботу та зв≥льн¤Ї з роботи прац≥вник≥в;
Х	забезпечуЇ охорону прац≥, дотриманн¤ законност≥ та пор¤дку;
Х	визначаЇ функц≥ональн≥ обов'¤зки прац≥вник≥в
Х	формуЇ контингент ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищому навчальному 
заклад≥;
Х	в≥драховуЇ та поновлюЇ на навчанн¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у 
вищому навчальному заклад≥;
Х	контролюЇ виконанн¤ навчальних план≥в ≥ програм;
Х	контролюЇ дотриманн¤ вс≥ма п≥дрозд≥лами штатно-ф≥нансовоњ 
дисципл≥ни;
Х	забезпечуЇ дотриманн¤ службовоњ та державноњ таЇмниц≥;
Х	зд≥йснюЇ контроль за ¤к≥стю роботи викладач≥в, орган≥зац≥Їю 
навчально-виховноњ та культурно-масовоњ роботи, станом ф≥зичного 
вихованн¤ ≥ здоров'¤, орган≥зовуЇ побутове обслуговуванн¤ учасник≥в 
навчально-виховного процесу та ≥нших прац≥вник≥в вищого навчального 
закладу;
Х	разом ≥з профсп≥лковими орган≥зац≥¤ми подаЇ на затвердженн¤ 
вищому колег≥альному органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого 
навчального закладу правила внутр≥шнього розпор¤дку та колективний 
догов≥р ≥ п≥сл¤ затвердженн¤ п≥дписуЇ його.
 ер≥вник вищого навчального закладу в≥дпов≥даЇ за провадженн¤ осв≥тньоњ 
д≥¤льност≥ у вищому навчальному заклад≥, за результати 
ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥, стан ≥ збереженн¤ буд≥вель та ≥ншого 
майна.
ƒл¤ вир≥шенн¤ основних питань д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до статуту кер≥вник 
вищого навчального закладу створюЇ робоч≥ та дорадч≥ органи, а також 
визначаЇ њх повноваженн¤.
 ер≥вник вищого навчального закладу щор≥чно зв≥туЇ перед власником 
(власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим 
колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального 
закладу.
 ер≥вник вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту може 
делегувати частину своњх повноважень своњм заступникам та кер≥вникам 
структурних п≥дрозд≥л≥в.
3. ѕри виход≥ на пенс≥ю з посади кер≥вника вищого навчального закладу 
кер≥вник, ¤кий пропрацював на ц≥й посад≥ не менше двох терм≥н≥в п≥др¤д, 
може бути призначений на посаду почесного ректора (президента), 
начальника, директора тощо вищого навчального закладу ≥з виплатою 
грошового утриманн¤ за рахунок навчального закладу в розм≥р≥ зароб≥тноњ 
плати, ¤ку в≥н отримував перед виходом на пенс≥ю.
ѕризначенн¤ почесного ректора (президента), начальника, директора тощо 
вищого навчального закладу зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому 
 аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ”мови призначенн¤ та виплати грошового 
утриманн¤ визначаютьс¤ у статут≥ вищого навчального закладу.
—татт¤ 33.
 ер≥вник факультету, в≥дд≥ленн¤
1.  ер≥вництво факультетом зд≥йснюЇ декан. ƒекан факультету може 
делегувати частину своњх повноважень своњм заступникам.
ƒекан видаЇ розпор¤дженн¤, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ факультету. 
–озпор¤дженн¤ декана Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ вс≥ма прац≥вниками 
факультету ≥ можуть бути скасован≥ кер≥вником вищого навчального 
закладу.  ер≥вник вищого навчального закладу в≥дм≥н¤Ї розпор¤дженн¤ 
декана, ¤к≥ суперечать закону, статутов≥ вищого навчального закладу чи 
завдають шкоди ≥нтересам вищого навчального закладу.
2.  ер≥вництво в≥дд≥ленн¤м зд≥йснюЇ зав≥дуючий. «ав≥дуючий в≥дд≥ленн¤м 
призначаЇтьс¤ на посаду кер≥вником вищого навчального закладу з числа 
педагог≥чних прац≥вник≥в, ¤к≥ мають повну вищу осв≥ту ≥ досв≥д 
навчально-методичноњ роботи.
«ав≥дуючий в≥дд≥ленн¤м забезпечуЇ орган≥зац≥ю навчально-виховного 
процесу, виконанн¤ навчальних план≥в ≥ програм, зд≥йснюЇ контроль за 
¤к≥стю викладанн¤ навчальних предмет≥в, навчально-методичною д≥¤льн≥стю 
викладач≥в.
—татт¤ 34.
¬чен≥ ради
1. ¬чена рада вищого навчального закладу Ї колег≥альним органом вищого 
навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ ≥ 
утворюЇтьс¤ строком до п'¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального 
закладу - строком до семи рок≥в).
ƒо компетенц≥њ ¬ченоњ ради вищого навчального закладу належать:
Х	поданн¤ до вищого колег≥ального органу громадського 
самовр¤дуванн¤ проекту статуту, а також зм≥н ≥ доповнень до нього;
Х	ухваленн¤ ф≥нансових плану ≥ зв≥ту вищого навчального закладу;
Х	поданн¤ пропозиц≥й кер≥внику вищого навчального закладу щодо 
призначенн¤ та зв≥льненн¤ з посади директора б≥бл≥отеки, а також 
призначенн¤ та зв≥льненн¤ з посади проректор≥в (заступник≥в кер≥вника), 
директор≥в ≥нститут≥в та головного бухгалтера;
Х	обранн¤ на посаду таЇмним голосуванн¤м зав≥дуючих кафедрами ≥ 
професор≥в;
Х	ухваленн¤ навчальних програм та навчальних план≥в;
Х	ухваленн¤ р≥шень з питань орган≥зац≥њ навчально-виховного 
процесу;
Х	ухваленн¤ основних напр¤м≥в наукових досл≥джень;
Х	оц≥нка науково-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ структурних п≥дрозд≥л≥в;
Х	приймаЇ р≥шенн¤ щодо кандидатур дл¤ присвоЇнн¤ вчених звань 
доцента, професора, старшого наукового сп≥вроб≥тника.
¬чена рада вищого навчального закладу розгл¤даЇ й ≥нш≥ питанн¤ 
д≥¤льност≥ вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту вищого 
навчального закладу.
¬чену раду вищого навчального закладу очолюЇ њњ голова - кер≥вник вищого 
навчального закладу. ƒо складу ¬ченоњ ради вищого навчального закладу 
вход¤ть за посадами заступники кер≥вника вищого навчального закладу, 
декани, головний бухгалтер, кер≥вники орган≥в самовр¤дуванн¤ вищого 
навчального закладу, а також виборн≥ представники, ¤к≥ представл¤ють 
науково-педагог≥чних прац≥вник≥в ≥ обираютьс¤ з числа зав≥дуючих 
кафедрами, професор≥в, доктор≥в наук; виборн≥ представники, ¤к≥ 
представл¤ють ≥нших прац≥вник≥в вищого навчального закладу ≥ ¤к≥ 
працюють у ньому на пост≥йн≥й основ≥, в≥дпов≥дно до квот, визначених у 
статут≥ вищого навчального закладу. ѕри цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в 
загальноњ чисельност≥ њњ складу мають становити науково-педагог≥чн≥ 
прац≥вники вищого навчального закладу.
¬иборн≥ представники обираютьс¤ вищим колег≥альним органом громадського 
самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу за поданн¤м структурних 
п≥дрозд≥л≥в, в ¤ких вони працюють.
–≥шенн¤ ¬ченоњ ради вищого навчального закладу ввод¤тьс¤ в д≥ю р≥шенн¤ми 
кер≥вника вищого навчального закладу.
2. ¬чена рада факультету Ї колег≥альним органом факультету вищого 
навчального закладу третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ.
¬чену раду факультету очолюЇ њњ голова - декан факультету. ƒо складу 
вченоњ ради факультету вход¤ть за посадами заступники декана, зав≥дуюч≥ 
кафедрами, кер≥вники орган≥в самовр¤дуванн¤ факультету, а також виборн≥ 
представники, ¤к≥ представл¤ють науково-педагог≥чних прац≥вник≥в ≥ 
обираютьс¤ з числа професор≥в, доктор≥в наук, виборн≥ представники, ¤к≥ 
представл¤ють ≥нших прац≥вник≥в факультету ≥ ¤к≥ працюють у ньому на 
пост≥йн≥й основ≥, в≥дпов≥дно до квот, визначених у статут≥ вищого 
навчального закладу. ѕри цьому не менш ¤к 75 в≥дсотк≥в загальноњ 
чисельност≥ њњ складу мають становити науково-педагог≥чн≥ прац≥вники 
факультету.
¬иборн≥ представники обираютьс¤ органом громадського самовр¤дуванн¤ 
факультету за поданн¤м структурних п≥дрозд≥л≥в, в ¤ких вони працюють.
ƒо компетенц≥њ вченоњ ради факультету належать:
Х	визначенн¤ загальних напр¤м≥в науковоњ д≥¤льност≥ факультету;
Х	обранн¤ на посаду таЇмним голосуванн¤м асистент≥в, викладач≥в, 
старших викладач≥в, доцент≥в, декана;
Х	ухваленн¤ навчальних програм та навчальних план≥в;
Х	вир≥шенн¤ питань орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу на 
факультет≥;
Х	ухваленн¤ ф≥нансових плану ≥ зв≥ту факультету.
–≥шенн¤ вченоњ ради факультету ввод¤тьс¤ в д≥ю р≥шенн¤ми декана 
факультету. –≥шенн¤ вченоњ ради факультету може бути скасовано ¬ченою 
радою вищого навчального закладу.
3. ” вищому навчальному заклад≥ третього або четвертого р≥вн¤ 
акредитац≥њ можуть бути створен≥ вчен≥ ради ≥нших структурних 
п≥дрозд≥л≥в. ѓх повноваженн¤ визначаютьс¤ кер≥вником вищого навчального 
закладу.
—татт¤ 35.
Ќагл¤дова рада
1. ” нац≥ональному вищому навчальному заклад≥ в обов'¤зковому пор¤дку 
створюЇтьс¤ Ќагл¤дова рада.
Ќагл¤дова рада розгл¤даЇ шл¤хи перспективного розвитку вищого 
навчального закладу, надаЇ допомогу його кер≥вництву в реал≥зац≥њ 
державноњ пол≥тики у галуз≥ вищоњ осв≥ти ≥ науки, зд≥йснюЇ громадський 
контроль за д≥¤льн≥стю кер≥вництва вищого навчального закладу, 
забезпечуЇ ефективну взаЇмод≥ю вищого навчального закладу з органами 
державного управл≥нн¤, науковою громадськ≥стю, сусп≥льно-пол≥тичними та 
комерц≥йними орган≥зац≥¤ми в ≥нтересах розвитку вищоњ осв≥ти.
2. —клад Ќагл¤довоњ ради нац≥онального вищого навчального закладу 
затверджуЇтьс¤ центральним органом виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ 
¤кого в≥н перебуваЇ. ѕоложенн¤ про Ќагл¤дову раду нац≥онального вищого 
навчального закладу затверджуЇ голова Ќагл¤довоњ ради за погодженн¤м ≥з 
спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ 
осв≥ти ≥ науки. (јбзац перший частини другоњ статт≥ 35 ≥з зм≥нами, 
внесеними зг≥дно ≥з «аконом є3074-IV в≥д 04.11.2005)
“ерм≥н повноваженн¤ Ќагл¤довоњ ради становить не менше н≥ж три роки, але 
не б≥льше н≥ж п'¤ть рок≥в.
3. Ќагл¤дова рада може бути створена також у вищому навчальному заклад≥ 
третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ за погодженн¤м ≥з спец≥ально 
уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ 
науки або ≥ншим центральним органом виконавчоњ влади, у п≥дпор¤дкуванн≥ 
¤кого знаходитьс¤ вищий навчальний заклад.
—татт¤ 36.
–обоч≥ та дорадч≥ органи
1. ƒл¤ вир≥шенн¤ поточних питань д≥¤льност≥ вищого навчального закладу 
третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ створюютьс¤ робоч≥ органи:
Х	ректорат;
Х	деканати;
Х	приймальна ком≥с≥¤.
ѕоложенн¤ про робоч≥ органи затверджуютьс¤ наказом кер≥вника вищого 
навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту вищого навчального закладу.
2. ƒл¤ вир≥шенн¤ поточних питань д≥¤льност≥ вищого навчального закладу 
першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ створюютьс¤ робоч≥ органи:
Х	адм≥н≥стративна рада;
Х	приймальна ком≥с≥¤.
ƒорадчим органом вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ 
акредитац≥њ Ї ѕедагог≥чна рада. ѕедагог≥чну раду очолюЇ кер≥вник вищого 
навчального закладу. ƒо складу ѕедагог≥чноњ ради вход¤ть заступники 
директора, зав≥дуюч≥ в≥дд≥ленн¤ми, зав≥дуючий б≥бл≥отекою, голови 
предметних (циклових) ком≥с≥й, педагог≥чн≥ прац≥вники, головний 
бухгалтер.
ѕоложенн¤ про робоч≥ та дорадч≥ органи затверджуютьс¤ наказом кер≥вника 
вищого навчального закладу в≥дпов≥дно до статуту вищого навчального 
закладу.
—татт¤ 37.
ќргани громадського самовр¤дуванн¤ у вищих навчальних закладах
1. ¬ищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого 
навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ Ї загальн≥ 
збори (конференц≥¤) трудового колективу.
ѕор¤док скликанн¤ вищого колег≥ального органу громадського 
самовр¤дуванн¤ та його роботи визначаЇтьс¤ статутом вищого навчального 
закладу.
” вищому колег≥альному орган≥ громадського самовр¤дуванн¤ повинн≥ бути 
представлен≥ вс≥ групи прац≥вник≥в вищого навчального закладу. Ќе менше 
н≥ж 75 в≥дсотк≥в загальноњ чисельност≥ делегат≥в (член≥в) виборного 
органу повинн≥ становити педагог≥чн≥ або науково-педагог≥чн≥ прац≥вники 
вищого навчального закладу.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ скликаЇтьс¤ не 
р≥дше н≥ж один раз на р≥к.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤:
Х	за поданн¤м ¬ченоњ ради вищого навчального закладу приймаЇ 
статут вищого навчального закладу, а також вносить зм≥ни до нього;
Х	обираЇ претендента на посаду кер≥вника вищого навчального 
закладу шл¤хом таЇмного голосуванн¤ ≥ подаЇ своњ пропозиц≥њ власнику 
(власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥);
Х	щор≥чно заслуховуЇ зв≥т кер≥вника вищого навчального закладу та 
оц≥нюЇ його д≥¤льн≥сть;
Х	обираЇ ком≥с≥ю з трудових спор≥в в≥дпов≥дно до  одексу закон≥в 
про працю ”крањни;
Х	за мотивованим поданн¤м Ќагл¤довоњ ради або ¬ченоњ ради вищого 
навчального закладу розгл¤даЇ питанн¤ про дострокове припиненн¤ 
повноважень кер≥вника вищого навчального закладу;
Х	затверджуЇ правила внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального 
закладу;
Х	затверджуЇ положенн¤ про органи студентського самовр¤дуванн¤;
Х	розгл¤даЇ ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу.
ќрганом громадського самовр¤дуванн¤ факультету у вищому навчальному 
заклад≥ третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ Ї збори (конференц≥¤) 
трудового колективу факультету.
ѕор¤док скликанн¤ органу громадського самовр¤дуванн¤ факультету та його 
роботи визначаЇтьс¤ статутом вищого навчального закладу.
¬ орган≥ громадського самовр¤дуванн¤ факультету повинн≥ бути 
представлен≥ вс≥ групи прац≥вник≥в факультету. Ќе менш ¤к 75 в≥дсотк≥в 
загальноњ чисельност≥ делегат≥в (член≥в) виборного органу повинн≥ 
становити педагог≥чн≥ або науково-педагог≥чн≥ прац≥вники факультету.
ќрган громадського самовр¤дуванн¤ факультету скликаЇтьс¤ не р≥дше н≥ж 
один раз на р≥к.
ќрган громадського самовр¤дуванн¤ факультету:
Х	даЇ оц≥нку д≥¤льност≥ кер≥вника факультету;
Х	затверджуЇ р≥чний зв≥т про д≥¤льн≥сть факультету;
Х	вносить пропозиц≥њ кер≥внику вищого навчального закладу про 
в≥дкликанн¤ з посади кер≥вника факультету;
Х	обираЇ виборних представник≥в до вченоњ ради факультету;
Х	обираЇ кандидатури до вищого колег≥ального органу громадського 
самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу;
Х	обираЇ кандидатури до ¬ченоњ ради вищого навчального закладу.
2. ¬ищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого 
навчального закладу першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ Ї загальн≥ 
збори (конференц≥¤) трудового колективу.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ скликаЇтьс¤ не 
р≥дше н≥ж один раз на р≥к.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤:
Х	приймаЇ статут вищого навчального закладу, а також вносить 
зм≥ни до нього;
Х	обираЇ претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального 
закладу;
Х	вносить поданн¤ власнику (власникам) про дострокове зв≥льненн¤ 
кер≥вника вищого навчального закладу;
Х	щор≥чно заслуховуЇ зв≥т кер≥вника вищого навчального закладу та 
оц≥нюЇ його д≥¤льн≥сть;
Х	обираЇ виборних представник≥в до складу конкурсноњ ком≥с≥њ п≥д 
час обранн¤ кер≥вника вищого навчального закладу;
Х	обираЇ ком≥с≥ю ≥з трудових спор≥в в≥дпов≥дно до  одексу закон≥в 
про працю ”крањни;
Х	затверджуЇ правила внутр≥шнього розпор¤дку вищого навчального 
закладу;
Х	затверджуЇ положенн¤ про органи студентського самовр¤дуванн¤;
Х	розгл¤даЇ ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ вищого навчального закладу.
—татт¤ 38.
—тудентське самовр¤дуванн¤
1. ” вищих навчальних закладах створюютьс¤ органи студентського 
самовр¤дуванн¤. ќргани студентського самовр¤дуванн¤ спри¤ють 
гармон≥йному розвитку особистост≥ студента, формуванню у нього навичок 
майбутнього орган≥затора, кер≥вника. ќргани студентського самовр¤дуванн¤ 
вир≥шують питанн¤, що належать до њх компетенц≥њ.
–≥шенн¤ орган≥в студентського самовр¤дуванн¤ мають дорадчий характер.
2. ” своњй д≥¤льност≥ органи студентського самовр¤дуванн¤ керуютьс¤ 
законодавством, р≥шенн¤ми спец≥ально уповноваженого центрального органу 
виконавчоњ влади у галуз≥ осв≥ти ≥ науки та в≥дпов≥дного центрального 
органу виконавчоњ влади, в п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого знаходитьс¤ вищий 
навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.
3. ќсновними завданн¤ми орган≥в студентського самовр¤дуванн¤ Ї: 
забезпеченн¤ ≥ захист прав та ≥нтерес≥в студент≥в, зокрема стосовно 
орган≥зац≥њ навчального процесу;
Х	забезпеченн¤ виконанн¤ студентами своњх обов'¤зк≥в;
Х	спри¤нн¤ навчальн≥й, науков≥й та творч≥й д≥¤льност≥ студент≥в;
Х	спри¤нн¤ створенню в≥дпов≥дних умов дл¤ проживанн¤ ≥ в≥дпочинку 
студент≥в;
Х	спри¤нн¤ д≥¤льност≥ студентських гуртк≥в, товариств, об'Їднань, 
клуб≥в за ≥нтересами;
Х	орган≥зац≥¤ сп≥вроб≥тництва з≥ студентами ≥нших вищих 
навчальних заклад≥в ≥ молод≥жними орган≥зац≥¤ми;
Х	спри¤нн¤ працевлаштуванню випускник≥в;
Х	участь у вир≥шенн≥ питань м≥жнародного обм≥ну студентами.
4. —тудентське самовр¤дуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ студентськоњ групи, 
факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. «алежно в≥д 
контингенту студент≥в, типу та специф≥ки вищого навчального закладу 
студентське самовр¤дуванн¤ може зд≥йснюватис¤ на р≥вн≥ курсу, 
спец≥альност≥, студентського м≥стечка, структурних п≥дрозд≥л≥в вищого 
навчального закладу.
5. ¬ищим органом студентського самовр¤дуванн¤ Ї загальн≥ збори 
(конференц≥¤) студент≥в вищого навчального закладу, ¤к≥:
Х	ухвалюють ѕоложенн¤ про студентське самовр¤дуванн¤;
Х	обирають виконавч≥ органи студентського самовр¤дуванн¤ та 
заслуховують њх зв≥ти;
Х	визначають структуру, повноваженн¤ та пор¤док обранн¤ 
виконавчих орган≥в студентського самовр¤дуванн¤.
6. ќргани студентського самовр¤дуванн¤ можуть мати р≥зноман≥тн≥ форми 
(сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, 
студентськ≥ деканати, ради тощо).
—татт¤ 39.
ќбранн¤, затвердженн¤ та зв≥льненн¤ з посади кер≥вника вищого 
навчального закладу
1.  андидат на посаду кер≥вника вищого навчального закладу третього або 
четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ повинен бути громад¤нином ”крањни, в≥льно 
волод≥ти украњнською мовою, мати вчене званн¤ професора, науковий 
ступ≥нь доктора або кандидата наук ≥ стаж науково-педагог≥чноњ 
д≥¤льност≥ не менше н≥ж дес¤ть рок≥в.
(јбзац другий частини першоњ статт≥ 39 виключено на п≥дстав≥ «акону 
є506-V в≥д 20.12.2006)
 онкурс на зам≥щенн¤ посади кер≥вника вищого навчального закладу 
третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ оголошуЇтьс¤ власником 
(власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) кожн≥ п'¤ть 
рок≥в (посади кер≥вника нац≥онального вищого навчального закладу - кожн≥ 
с≥м рок≥в). ¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган 
(особа) приймаЇ пропозиц≥њ щодо претендент≥в на посаду кер≥вника вищого 
навчального закладу ≥ вносить кандидатури претендент≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають 
вимогам цього «акону, до вищого колег≥ального органу громадського 
самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу дл¤ голосуванн¤.
¬ищий колег≥альний орган громадського самовр¤дуванн¤ обираЇ ≥ рекомендуЇ 
власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особ≥) 
кандидатури претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального закладу 
третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ, ¤к≥ набрали не менше н≥ж 30 
в≥дсотк≥в голос≥в в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу 
громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу п≥д час 
голосуванн¤.  ожен член виборного органу може голосувати лише за одну 
кандидатуру. ¬ласник (власники) або уповноважений ним (ними) орган 
(особа) зобов'¤заний (зобов'¤зана) призначити одну з рекомендованих 
кандидатур строком до п'¤ти рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального 
закладу - строком до семи рок≥в) на умовах контракту.
” раз≥, ¤кщо жоден з претендент≥в на посаду кер≥вника вищого навчального 
закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ не набрав у першому 
тур≥ потр≥бноњ к≥лькост≥ голос≥в (30 в≥дсотк≥в в≥д статутного складу 
вищого колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого 
навчального закладу), проводитьс¤ другий тур вибор≥в. ƒо голосуванн¤ у 
другому тур≥ допускаЇтьс¤ не б≥льше двох кандидат≥в з числа тих, хто 
набрав у першому тур≥ найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в. якщо у другому тур≥ 
вибор≥в жоден з кандидат≥в на посаду кер≥вника не набрав 30 в≥дсотк≥в 
голос≥в в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу громадського 
самовр¤дуванн¤, конкурс оголошуЇтьс¤ повторно.
якщо в результат≥ повторного конкурсу жоден з кандидат≥в не набрав 30 
в≥дсотк≥в голос≥в в≥д статутного складу вищого колег≥ального органу 
громадського самовр¤дуванн¤, власник (власники) або уповноважений ним 
(ними) орган (особа) до проведенн¤ нових вибор≥в призначаЇ на умовах 
контракту виконуючого обов'¤зки кер≥вника вищого навчального закладу на 
строк не б≥льше н≥ж два роки.
якщо вищим колег≥альним органом громадського самовр¤дуванн¤ вищого 
навчального закладу подана власнику (власникам) або уповноваженому ним 
(ними) органу (особ≥) на затвердженн¤ одна кандидатура, ¤ка набрала 
б≥льше 30 в≥дсотк≥в голос≥в виборц≥в, власник (власники) або 
уповноважений ним (ними) орган (особа) може не призначити рекомендовану 
кандидатуру, у зв'¤зку з чим в≥н подаЇ вищому колег≥альному органу 
громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу мотивоване 
запереченн¤ (в тому числ≥ у раз≥ порушенн¤ визначеноњ цим «аконом 
процедури проведенн¤ конкурсу). ¬ищий колег≥альний орган громадського 
самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу розгл¤даЇ запереченн¤ власника 
(власник≥в) або уповноваженого ним (ними) органу (особи) ≥ виносить своЇ 
р≥шенн¤. ” ≥ншому випадку в≥дбуваЇтьс¤ повторне висуненн¤ кандидатур на 
посаду кер≥вника вищого навчального закладу. якщо вищий колег≥альний 
орган громадського самовр¤дуванн¤ при повторному голосуванн≥ п≥дтверджуЇ 
двома третинами голос≥в в≥д свого статутного складу своЇ р≥шенн¤ щодо 
рекомендованоњ власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу 
(особ≥) кандидатури кер≥вника вищого навчального закладу, власник 
(власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'¤заний 
(зобов'¤зана) призначити цю кандидатуру на посаду кер≥вника вищого 
навчального закладу.
 ер≥вник вищого навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ 
акредитац≥њ може бути зв≥льнений з посади власником (власниками) або 
уповноваженим ним (ними) органом (особою) на п≥дставах, визначених 
трудовим законодавством, а також за порушенн¤ статуту вищого навчального 
закладу та умов контракту.  ер≥вник вищого навчального закладу третього 
або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ може бути зв≥льнений з посади у зв'¤зку 
≥з прийн¤тт¤м р≥шенн¤ про його в≥дкликанн¤ органом, ¤кий його обрав на 
посаду.  лопотанн¤ про в≥дкликанн¤ кер≥вника може бути внесено до вищого 
колег≥ального органу громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального 
закладу не менше ¤к половиною статутного складу ¬ченоњ ради вищого 
навчального закладу. –≥шенн¤ про в≥дкликанн¤ кер≥вника вищого 
навчального закладу третього або четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ 
приймаЇтьс¤ двома третинами голос≥в за присутност≥ не менше ¤к двох 
третин статутного складу вищого колег≥ального органу громадського 
самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу.
2.  андидат на посаду кер≥вника вищого навчального закладу першого або 
другого р≥вн¤ акредитац≥њ повинен бути громад¤нином ”крањни, в≥льно 
волод≥ти украњнською мовою, мати вищу осв≥ту, в≥дпов≥дну п≥дготовку та 
стаж педагог≥чноњ роботи у вищих навчальних закладах в≥дпов≥дного 
проф≥лю не менше н≥ж п'¤ть рок≥в.
 онкурс на зам≥щенн¤ посади кер≥вника вищого навчального закладу першого 
або другого р≥вн¤ акредитац≥њ оголошуЇтьс¤ власником (власниками) або 
уповноваженим ним (ними) органом (особою) кожн≥ п'¤ть рок≥в. ¬ласник 
(власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймаЇ пропозиц≥њ 
щодо претендент≥в на посаду кер≥вника, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам цього 
«акону, ≥ вносить кандидатури претендент≥в до вищого органу громадського 
самовр¤дуванн¤ дл¤ голосуванн¤.
¬ищий орган громадського самовр¤дуванн¤ вищого навчального закладу 
першого або другого р≥вн¤ акредитац≥њ за результатами голосуванн¤ може 
рекомендувати власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу 
(особ≥) на посаду кер≥вника вищого навчального закладу першого або 
другого р≥вн¤ акредитац≥њ кандидатури претендент≥в, ¤к≥ набрали б≥льше 
одн≥Їњ третини голос≥в п≥д час голосуванн¤, або двох претендент≥в, ¤к≥ 
набрали найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в п≥д час голосуванн¤.  ожен член 
виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру. ¬ласник 
(власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'¤заний 
(зобов'¤зана) призначити на умовах контракту одну з рекомендованих 
кандидатур.
 ер≥вник вищого навчального закладу першого або другого р≥вн¤ 
акредитац≥њ може бути зв≥льнений з посади власником (власниками) або 
уповноваженим ним (ними) органом (особою) на п≥дставах, визначених 
трудовим законодавством, а також за порушенн¤ статуту вищого навчального 
закладу та умов контракту.
3. ¬ласник (власники) новоутвореного вищого навчального закладу або 
уповноважений ним (ними) орган (особа) призначаЇ на умовах контракту 
виконуючого обов'¤зки кер≥вника вищого навчального закладу на терм≥н до 
проведенн¤ вибор≥в кер≥вника вищого навчального закладу, але не б≥льше 
н≥ж на два роки.
—татт¤ 40.
ќбранн¤ на посаду та зв≥льненн¤ з посади кер≥вника факультету
1. ¬чена рада факультету обираЇ ≥ рекомендуЇ кер≥внику вищого 
навчального закладу кандидатуру на посаду кер≥вника факультету з числа 
науково-педагог≥чних прац≥вник≥в факультету, ¤к≥ мають вчене званн¤ 
доцента, професора ≥ науковий ступ≥нь.
(јбзац другий частини першоњ статт≥ 40 виключено на п≥дстав≥ «акону 
є506-V в≥д 20.12.2006)
 ер≥вник вищого навчального закладу призначаЇ кер≥вника факультету 
строком на п'¤ть рок≥в (дл¤ нац≥онального вищого навчального закладу - 
строком на с≥м рок≥в).  ер≥вник факультету виконуЇ своњ повноваженн¤ на 
пост≥йн≥й основ≥. ≤нш≥ питанн¤ щодо пор¤дку обранн¤ кер≥вника факультету 
визначаютьс¤ статутом вищого навчального закладу.
” вищих навчальних закладах мистецького проф≥лю можуть встановлюватис¤ 
додатков≥ вимоги щодо кандидат≥в на посаду кер≥вника факультету.
«аступники кер≥вника факультету призначаютьс¤ кер≥вником вищого 
навчального закладу за пропозиц≥Їю вченоњ ради факультету.
2.  ер≥вник факультету може бути зв≥льнений з посади на п≥дставах, 
визначених трудовим законодавством, а також за порушенн¤ статуту вищого 
навчального закладу та умов контракту.  ер≥вник факультету може бути 
зв≥льнений з посади кер≥вником вищого навчального закладу на п≥дстав≥ 
р≥шенн¤ ¬ченоњ ради вищого навчального закладу.
3.  ер≥вник факультету може бути зв≥льнений з посади кер≥вником вищого 
навчального закладу на п≥дстав≥ поданн¤ органу громадського 
самовр¤дуванн¤ факультету. ѕропозиц≥¤ про зв≥льненн¤ кер≥вника 
факультету вноситьс¤ до органу громадського самовр¤дуванн¤ факультету не 
менш ¤к половиною статутного складу вченоњ ради факультету. ѕропозиц≥¤ 
про зв≥льненн¤ кер≥вника факультету приймаЇтьс¤ не менше н≥ж двома 
третинами голос≥в статутного складу органу громадського самовр¤дуванн¤ 
факультету.
4.  ер≥вник вищого навчального закладу, в ¤кому створено новий 
факультет, призначаЇ на умовах контракту виконуючого обов'¤зки кер≥вника 
цього факультету на терм≥н до проведенн¤ вибор≥в кер≥вника факультету, 
але не б≥льше н≥ж на один р≥к.


≤нформац≥йна п≥дтримка управл≥нн¤ навчальним процесом в контекст≥ 
Ѕолонського процесу
[ќ. яковенко, ¬. Ѕондар, ¬. √огунський, м. ќдеса ]
#1 от 18.01.2005
ќдн≥Їю ≥з передумов входженн¤ ”крањни до Їдиноњ ™вропейськоњ зони вищоњ 
осв≥ти Ї дос¤гненн¤ системою вищоњ осв≥ти ”крањни ц≥лей Ѕолонського 
процесу.
”сп≥шне кер≥вництво ≥ управл≥нн¤ п≥дготовкою фах≥вц≥в потребуЇ 
зд≥йсненн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥ за певною системою ≥ зрозум≥лим засобом. 
”сп≥х може бути дос¤гнутий у результат≥ впровадженн¤ ≥ ≥нформац≥йноњ 
п≥дтримки системи менеджменту, спр¤мованоњ на пост≥йне пол≥пшенн¤ 
д≥¤льност≥. —труктурна схема процес≥в управл≥нн¤ ¤к≥стю п≥дготовки 
фах≥вц≥в у ¬Ќ« приведена на рисунку.
—тандарти с≥мейства ≤Sќ 9000 вид≥л¤ють основн≥ принципи менеджменту 
¤кост≥, що можуть використовуватис¤ дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ процесу 
п≥дготовки фах≥вц≥в: ор≥Їнтац≥¤ на споживач≥в; роль кер≥вництва; 
залученн¤ наукових ≥ педагог≥чних кадр≥в дл¤ використанн¤ њх зд≥бностей 
з максимальною ефективн≥стю; п≥дх≥д до управл≥нн¤ навчальною д≥¤льностю 
≥ необх≥дними дл¤ нењ ресурсами, ¤к до процесу; системний п≥дх≥д до 
менеджменту; пост≥йне пол≥пшенн¤; прийн¤тт¤ р≥шень, засноване на фактах; 
взаЇмовиг≥дн≥ в≥дносини з установами, ¤к≥ постачають аб≥тур≥Їнт≥в.
÷≥ в≥с≥м принцип≥в менеджменту ¤кост≥ Ї основою вс≥х стандарт≥в систем 
менеджменту с≥мейства ISO 9000 ≥ повинн≥ бути покладен≥ в основу 
створенн¤ стандарт≥в ќЌѕ” в контекст≥ Ѕолонського процесу.
ќбТЇктами комплексноњ системи управл≥нн¤ функц≥онуванн¤м ќдеського 
Ќац≥онального пол≥техн≥чного ун≥верситету Ї навчальна д≥¤льн≥сть, 
наукова д≥¤льн≥сть, асп≥рантура ≥ докторантура, ≥нформац≥йно-б≥бл≥отечне 
обслуговуванн¤ студент≥в ≥ сп≥вроб≥тник≥в, кадрова робота, система 
оплати прац≥ ≥ заохоченн¤ прац≥вник≥в за висок≥ трудов≥ дос¤гненн¤, 
д≥ловодство ≥ об≥г документ≥в, господарське обслуговуванн¤ ≥ матер≥ально 
Ц техн≥чне забезпеченн¤, заходи з охорони прац≥ та ≥н.

 ѕредметом досл≥дженн¤ Ї параметри управл≥нн¤ процесом д≥¤льност≥ ќЌѕ” 
з≥ створенн¤м системи стандарт≥в. –еал≥зац≥¤ результат≥в роботи 
виконуЇтьс¤ у вигл¤д≥ оприлюдненн¤ норматив≥в комплексноњ системи 
управл≥нн¤ функц≥онуванн¤м ќЌѕ” в контекст≥ Ѕолонського процесу з 
розм≥щенн¤м на Web-сайт≥ ќЌѕ”. ћатер≥али повинн≥ мати два вар≥анти 
доступу: загальний Ц дл¤ зовн≥шн≥х користувач≥в; внутр≥шн≥й Ц за р≥вн¤ми 
доступу дл¤ певних категор≥й користувач≥в.
Ќауково-методичне забезпеченн¤
—учасна тенденц≥¤ удосконаленн¤ навчального процесу вищоњ школи шл¤хом 
посиленн¤ самост≥йноњ роботи студент≥в обумовила зм≥ну пр≥оритет≥в 
навчального процесу. √оловним фактором, що визначаЇ його ефективн≥сть, Ї 
сучасне навчально-методичне та ≥нформац≥йне забезпеченн¤.
Ќавчально-методичним управл≥нн¤м ун≥верситету зд≥йснювавс¤ системний 
централ≥зований орган≥зац≥йно-методичний супров≥д вс≥х вид≥в 
навчально-методичноњ роботи п≥дрозд≥л≥в. —творено адаптовану до чинного 
законодавства нормативну базу з орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ навчальною 
д≥¤льн≥стю ун≥верситету.
–озроблено алгоритми нормативного, методичного, ≥нформац≥йного 
забезпеченн¤ навчального процесу, процедур атестац≥њ, л≥цензуванн¤ та 
акредитац≥њ, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ через стандарти Ќ√” ¤к обовТ¤зковий 
м≥н≥мум вимог до нормативних, методичних та ≥нформац≥йних матер≥ал≥в.
¬ ун≥верситет≥ застосовано методику розрахунку ≥ розпод≥лу штату 
викладач≥в з використанн¤м чинних норматив≥в к≥лькост≥ студент≥в на одну 
штатну посаду викладача. ¬изначенн¤ складових р≥чного навчального плану 
через частку викладацькоњ ставки у залежност≥ в≥д обс¤гу конкретного 
виду навчальноњ д≥¤льност≥ та контингенту студент≥в оптим≥зуЇ навчальний 
процес, запоб≥гаЇ штучному зб≥льшенню навчального навантаженн¤ ≥ спри¤Ї 
зниженню вартост≥ осв≥ти.
ўор≥чно в ун≥верситет≥ провод¤тьс¤ сем≥нари викладацького складу (раз на 
два м≥с¤ц≥) за актуальною тематикою.
”н≥верситет завершив перех≥д на ступеневу систему вищоњ осв≥ти, 
самост≥йно зд≥йснив формуванн¤ зм≥сту осв≥ти та навчанн¤, розробку 
навчальних план≥в та методичного забезпеченн¤ програм п≥дготовки 
маг≥стр≥в вс≥х спец≥альностей. ” 2001 роц≥ зд≥йснено перший випуск 
маг≥стр≥в. ѕедагог≥чна компонента п≥дготовки маг≥стр≥в забезпечена 
навчальним пос≥бником Уќснови педагог≥ки вищоњ школиФ, що одержав гриф 
ћќЌ ”крањни.
—учасна пол≥граф≥чна база дозвол¤Ї повн≥стю забезпечити потребу  у 
навчальних пос≥бниках ≥ п≥дручниках.
ƒо ≥нформац≥йного забезпеченн¤ навчального процесу вход¤ть б≥бл≥отечн≥ 
фонди науково-методичноњ л≥тератури, фахов≥ пер≥одичн≥ виданн¤, 
електронн≥ верс≥њ методичного забезпеченн¤.
« метою п≥дготовки студентства до життЇд≥¤льност≥ в ≥нформац≥йному 
сусп≥льств≥ г≥рничий ун≥верситет зд≥йснюЇ системну ≥нформатизац≥ю 
навчанн¤. ¬с≥ кафедри та п≥дрозд≥ли ун≥верситету зТЇднан≥ в Їдину 
корпоративну ≥нформац≥йну мережу з виходом в INTERNET. ”с≥ викладач≥ та 
студенти мають можлив≥сть доступу до локальноњ та глобальноњ електронних 
мереж у необх≥дних обс¤гах.

ќрган≥зац≥¤ навчально-виховного процесу
ќрган≥зац≥¤ навчального процесу
Ќа першому етап≥ впровадженн¤ експерименту зд≥йснювалось за кейсовою 
технолог≥Їю. Ќа п≥дстав≥ проведених досл≥джень з питань орган≥зац≥њ 
навчального процесу були розроблен≥ дек≥лька вар≥ант≥в орган≥зац≥њ 
навчального процесу.
–екомендац≥њ м≥ст¤ть загальну ≥нформац≥ю ≥ вимоги щодо орган≥зац≥њ 
навчального процесу за дистанц≥йною формою навчанн¤ у ¬≥дкритому 
м≥жнародному ”н≥верситет≥ розвитку людини У”крањнаФ ≥ розрахован≥ дл¤ 
користуванн¤ викладачами ≥ адм≥н≥стративним персоналом у рег≥ональних та 
локальних центрах дистанц≥йного навчанн¤.
Ќа основ≥ закону ”крањни Уѕро вищу осв≥туФ, Уѕоложенн¤ про орган≥зац≥ю 
навчального процесу у вищих навчальних закладахФ, затвердженого наказом 
ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 2 червн¤ 1993 р. є161, сп≥льного 
наказу ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни ≥ јкадем≥њ педагог≥чних наук 
”крањни в≥д 2 липн¤ 2003 р. є 432/36 Уѕро проведенн¤ педагог≥чного 
експерименту з дистанц≥йноњ форми навчанн¤ в рег≥онах ”крањниФ, 
У“имчасового положенн¤ про дистанц≥йну осв≥ту у ¬≥дкритому м≥жнародному 
”н≥верситет≥ розвитку людини У”крањнаФ, ћетодичних рекомендац≥й з 
орган≥зац≥њ навчального процесу дл¤ дистанц≥йноњ форми навчанн¤ 
розроблен≥ ћетодичн≥ рекомендац≥њ щодо пор¤дку оформленн¤ ≥ веденн¤ 
навчально-орган≥зац≥йноњ документац≥њ у центрах дистанц≥йного навчанн¤.
–екомендац≥њ визначають перел≥к ≥ вимоги щодо оформленн¤ ≥ веденн¤ 
основноњ навчально-орган≥зац≥йноњ документац≥њ у центрах дистанц≥йного 
навчанн¤ та передбачають пор¤док оформленн¤ ≥ роботи з навчальною 
документац≥Їю.
ƒл¤ проведенн¤ навчального процесу в Ћ÷ƒЌ залучено викладач≥в базовоњ 
структури та територ≥ально-в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в ”н≥верситету, ≥нших 
¬Ќ« ≥з вченими ступен¤ми ≥ званн¤ми, вчител≥в вищоњ категор≥њ, що 
в≥дпов≥даЇ умовам л≥цензуванн¤ ≥ акредитац≥њ в≥дпов≥дних спец≥альностей 
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ Умолодший спец≥ал≥стФ.
« метою визначенн¤ в≥дпов≥дност≥ фаховоњ п≥дготовки студент≥в 
дистанц≥йноњ форми навчанн¤ вимогам осв≥тньо-профес≥йних програм (ќѕѕ) 
та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних характеристик (ќ ’) реал≥зован≥ наступн≥ 
заходи:
Х  розроблен≥ вимоги та алгоритм проведенн¤ ректорського контролю, 
вимоги до п≥дготовки методичного забезпеченн¤ контролю Ц пакет≥в 
тестових завдань та критер≥њ оц≥нюванн¤ знань студент≥в;
Х  створено програмне та паперове забезпеченн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ зр≥з≥в 
знань студент≥в шл¤хом тестуванн¤;
Х  проведена перев≥рка знань студент≥в ус≥х спец≥альностей, ¤к≥ 
зазначен≥ в експеримент≥ з впровадженн¤ дистанц≥йноњ форми навчанн¤ в 
рег≥онах ”крањни за розробленими тестовими завданн¤ми, зг≥дно 
затверджених граф≥к≥в.
ѕрот¤гом 2004-2007 рок≥в було проведено р¤д заход≥в щодо покращанн¤ 
р≥вн¤ п≥дготовки студент≥в, а саме проведенн¤ сем≥нар≥в з викладачами 
мереж≥ ƒЌ щодо:
Х  орган≥зац≥њ самост≥йноњ роботи студент≥в, ¤ка передбачаЇ використанн¤ 
не т≥льки навчальних матер≥ал≥в дистанц≥йних курс≥в, ¤к≥ студенти 
одержують в твердих коп≥¤х (кейси), а ≥ через ≤нтернет (корпоративну 
мережу) та на магн≥тних нос≥¤х (CD-ROM);
Х  проведенн¤ консультац≥й Ц що Ї одн≥Їю ≥з основних форм навчального 
зан¤тт¤ у дистанц≥йному навчанн≥, при ¤к≥й студенти очно або в 
асинхронному режим≥ через електронну пошту отримують в≥дпов≥д≥ в≥д 
викладача на конкретн≥ запитанн¤ або по¤сненн¤ певних теоретичних 
положень чи аспект≥в њх практичного застосуванн¤ тощо.
Ќауково-методичне забезпеченн¤ навчального процесу
ѕерший етап впровадженн¤ ѕрограми дистанц≥йного навчанн¤ в ”н≥верситет≥ 
базуЇтьс¤ на кейс-технолог≥њ, за ¤кою навчально-методичне та дидактичне 
забезпеченн¤ в твердих коп≥¤х передаЇтьс¤ студенту дл¤ самост≥йного 
вивченн¤ з наданн¤м можливост≥ пер≥одично в≥дв≥дувати зан¤тт¤ та 
консультац≥њ у Ћ÷ƒЌ.
Ќавчальн≥ плани п≥дготовки молодших спец≥ал≥ст≥в за спец≥альност¤ми 
УЅухгалтерський обл≥кФ, У‘≥нансиФ, Уƒ≥ловодствоФ, УѕравознавствоФ 
розроблен≥ на п≥дстав≥ тимчасових √алузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти 
(осв≥тньо-профес≥йн≥ програми ≥ осв≥тньо-профес≥йн≥ характеристики 
п≥дготовки молодших спец≥ал≥ст≥в з в≥дпов≥дних напр¤м≥в) ≥ затверджен≥ у 
встановленому пор¤дку.
ѕрограми курс≥в складен≥ за модульним принципом. “обто, представленн¤ 
навчального зм≥сту у вигл¤д≥ окремих зак≥нчених частин Ц зал≥кових 
модул≥в ≥ оволод≥нн¤ цим зм≥стом. јкцент робитьс¤ не на час або зусилл¤, 
що затрачуЇтьс¤, а на дос¤гненн¤ навчальноњ мети Ц надбанн¤ певних 
знань, ум≥нь, навичок.
ќснову комплекту засоб≥в навчанн¤ складають паперов≥ (друкован≥) 
навчально-методичн≥ пос≥бники, ¤к≥ доповн¤тьс¤ ауд≥ов≥деоматер≥алами, 
комп'ютерними програмами.
ƒл¤ забезпеченн¤ студент≥в дистанц≥йноњ форми навчанн¤ 
навчально-методичною л≥тературою на паперових нос≥¤х ун≥верситет 
"”крањна" вже надрукував майже 1 млн. прим≥рник≥в навчальних пос≥бник≥в.
—тудентам видаютьс¤ навчально-методичн≥ пос≥бники з кожноњ дисципл≥ни, 
¤к≥ складен≥ таким чином, щоб м≥н≥м≥зувати зверненн¤ студента до 
додатковоњ навчальноњ ≥нформац≥њ. ¬они м≥ст¤ть детальн≥ ≥нструкц≥њ з 
вивченн¤ матер≥алу та орган≥зац≥њ самост≥йноњ роботи студент≥в з даноњ 
дисципл≥ни. ќбов'¤зковим елементом у навчально-методичних пос≥бниках Ї 
контрольн≥ завданн¤, тлумачн≥ словники, питанн¤ дл¤ самоперев≥рки, 
завданн¤ дл¤ пром≥жного ≥ п≥дсумкового контрол≥в, додатков≥ методичн≥ 
матер≥али залежно в≥д специф≥ки курсу.
ƒо створенн¤ та рецензуванн¤ навчально-методичних пос≥бник≥в залучаютьс¤ 
пров≥дн≥ фах≥вц≥ науково-педагог≥чних установ вищих навчальних заклад≥в 
ћќЌ ”крањни , јѕЌ ”крањни та јЌ ”крањни.
–озроблен≥ ≥нтегрован≥ навчальн≥ плани спец≥альностей, ¤к≥ Ї перех≥дними 
планами м≥ж осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми Дмолодший спец≥ал≥стФ ≥ 
ДбакалаврФ. …де робота по укладанню угод з авторами дл¤ написанн¤ 
навчальних пос≥бник≥в дисципл≥н дл¤ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ 
бакалавр.
ѕ≥дготовлен≥ матер≥али щодо проходженн¤ студентами практики в≥дпов≥дно 
до навчальних план≥в (наказ Дѕро затвердженн¤ положенн¤ про проведенн¤ 
практикиФ, програми навчальноњ та виробничоњ практик). –озроблен≥ 
методичн≥ матер≥али щодо проведенн¤ державноњ атестац≥њ студент≥в.

ћережева (Web-) технолог≥¤, TV-технолог≥¤
”н≥верситет У”крањнаФ вже накопичив певний досв≥д у розробц≥ методичних 
матер≥ал≥в з використанн¤м електронних технолог≥й (електронн≥ 
п≥дручники, методичн≥ матер≥али з використанн¤м мультимед≥йних 
технолог≥й тощо). ÷ьому безперечно спри¤ла робота викладач≥в 
”н≥верситету ≥з студентами з особливими потребами (з вадами зору, слуху, 
опорно-рухального апарату та ≥нш.).
«г≥дно з планами заход≥в ”н≥верситет У”крањнаФ плануЇ, починаючи з 
жовтн¤ м≥с¤ц¤ забезпечувати вс≥х студент≥в дистанц≥йного навчанн¤ 
компакт- дисками, де будуть записан≥ електронн≥ верс≥њ вс≥х необх≥дних 
п≥дручник≥в та тестов≥ завданн¤ ≥ програма тестуванн¤ дл¤ самоконтролю 
знань. ÷е дозволить студентам працювати в автономному режим≥ з 
навчальним матер≥алом ≥ визначати р≥вень своњх знань.
« метою впровадженн¤ комп'ютерних, ≥нформац≥йних та комб≥нованих 
технолог≥й у навчальний процес за дистанц≥йною формою навчанн¤ було 
створено Ћаборатор≥ю ≥нформац≥йних та комун≥кац≥йних технолог≥й 
Ђ≤н ом“ехї та јуд≥ов≥деостуд≥ю Ђ“јЋјЌ-—туд≥ої.
¬≥дпов≥дно до угоди про сп≥впрацю м≥ж ун≥верситетом Д”крањнаФ та 
÷ентральним ≥нститутом п≥сл¤дипломноњ педагог≥чноњ осв≥ти јкадем≥њ 
педагог≥чних наук ”крањни проведено п≥дготовку орган≥затор≥в 
(менеджер≥в) дистанц≥йного навчанн¤. —в≥доцтво орган≥затораЦменеджера ƒЌ 
отримали заступники зав≥дувач≥в –÷ƒЌ з питань використанн¤ ≥нформац≥йних 
≥ комун≥кац≥йних технолог≥й, куратори-тьютори мереж≥ дистанц≥йного 
навчанн¤ та сп≥вроб≥тники ≤нституту дистанц≥йного навчанн¤ (всього 77 
ос≥б).
ѕаралельно формуЇтьс¤ електронна верс≥¤ б≥бл≥отеки ун≥верситету дл¤ 
студент≥в денноњ, заочноњ та дистанц≥йноњ форм навчанн¤.
ƒл¤ створенн¤ електронноњ б≥бл≥отеки придбано книжковий сканер 
BOOKEYE-BCA2 ≥ з спец≥ал≥зованим програмним забезпеченн¤м.

јпаратно-програмне забезпеченн¤
ѕрац≥вниками лаборатор≥њ Ђ≤н ом“ехї створена програмна оболонка NeoCad, 
¤ка забезпечуЇ проведенн¤ у повному обс¤з≥ навчального процесу за 
дистанц≥йною формою навчанн¤. ÷¤ програмна оболонка розташована в 
≤нтернет≥, по сут≥, Ї так званим в≥ртуальним ун≥верситетом. Ќа даний 
момент завершуЇтьс¤ наповненн¤ оболонки навчальними матер≥алами дл¤ 
чотирьох спец≥альностей, за ¤кими в≥дбуваЇтьс¤ навчальний процес за 
дистанц≥йною формою, електронними п≥дручниками, навчальними програмами, 
тестовими завданн¤ми.
¬идан≥ окремими брошурами методичн≥ вказ≥вки дл¤ двох категор≥й 
викладач≥в, що зд≥йснюють навчальний процес у програмн≥й оболонц≥ NeoCad 
Ц дл¤ викладач≥в-консультант≥в ≥ дл¤ викладач≥в, що створюють 
≥нформац≥йний ресурс. –озроблен≥ також проекти положень про викладач≥в 
цих категор≥й.
Х  ѕрограмне забезпеченн¤ загального призначенн¤. —ервер —ƒЌ NeoCAD:
ќперац≥йна система 	Microsoft Windows Server 2003 Standard 
Edition
—ервер баз даних 	Microsoft SQL Server 2000
¬еб-сервер 	Microsoft Internet Information Server 6.0
«ахист ≥нформац≥њ 	–еал≥зовано засобами веб-серверу, брандмауера 
Windows Server та сервера бази даних. ƒл¤ орган≥зац≥њ доступу 
користувач≥в до ≥нформац≥йного ресурсу використовуЇтьс¤ механ≥зм 
авторизац≥њ, реал≥зований за допомогою технолог≥њ ASP та додатк≥в, 
написаних мовою Visual Basic.
ќрган≥зац≥¤ роботи компСютерноњ мереж≥ 	Ћокальна мережа центру 
дистанц≥йного навчанн¤ побудована за технолог≥Їю Ethernet. ” систем≥ 
використовуЇтьс¤ стандартний протокол TCP/IP мереж≥ ≤нтернет/≤нтранет. 
—ервер —ƒЌ NeoCAD використовуЇтьс¤ дл¤ наданн¤ користувачам доступу до 
глобальноњ мереж≥ ≤нтернет.

ќрган≥зац≥¤ роботи компСютерноњ мереж≥ в≥ртуального ун≥верситету



Х  ѕрограмне забезпеченн¤ загального призначенн¤ дл¤ управл≥нн¤ 
навчальним процесом:
”правл≥нн¤ навчальним процесом зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом створенн¤ структури 
в≥ртуального ун≥верситету: навчальн≥ центри, факультети, кафедри, групи, 
навчальн≥ плани ≥ робоч≥ навчальн≥ плани спец≥альностей, навчальн≥ 
програми дисципл≥н.




—труктура навчального закладу дл¤ дистанц≥йного навчанн¤, ¤ка побудована 
за допомогою —ƒЌ NeoCAD


Ќаповненн¤ ц≥Їњ структури входить до обовС¤зк≥в адм≥н≥стратора —ƒЌ 
NeoCAD, ¤кий маЇ доступ до свого автоматизованого робочого м≥сц¤ з 
будь-¤кого компСютера, ¤кий маЇ доступ до мереж≥ ≤нтернет та 
веб-браузер.
”правл≥нн¤ навчальним процесом зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤ звС¤зк≥в 
м≥ж ус≥ма учасниками навчального процесу. ѕ≥сл¤ зв'¤зку вс≥х вид≥в 
користувач≥в м≥ж собою в —ƒќ NeoCAD починаЇтьс¤ процес навчанн¤, в ¤кому 
кожний з учасник≥в маЇ своЇ автоматизоване робоче м≥сце ≥ своњ права ≥ 
обов'¤зки. јвтоматизован≥ робоч≥ м≥сц¤ у р≥зних вид≥в користувач≥в р≥зн≥ 
≥ призначен≥ дл¤ виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в. ¬ межах одного виду 
користувача вс≥ учасники навчального процесу мають ≥дентичн≥ робоч≥ 
м≥сц¤, але у кожного в≥дображаЇтьс¤ т≥льки сво¤ ≥нформац≥¤. “аким чином, 
вс≥ учасники навчального процесу розд≥лен≥ ≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою за 
допомогою зв'¤зк≥в, встановлених адм≥н≥стратором системи.
¬еб-сайт (портал) Ц http://www.lnvmurol.kiev.ua

Х  —истема тестуванн¤
ќдним ≥з способ≥в контролю знань студент≥в Ї система автоматизованого 
тестуванн¤. ¬ ц≥лому ≥де¤ контролю базуЇтьс¤ на тому, що студент, 
прочитавши вс≥ доступн≥ йому методичн≥ матер≥али ≥ виконавши вс≥ 
завданн¤, маЇ можлив≥сть пройти тести дл¤ самоконтролю.
ƒл¤ цього на робочому м≥ст≥ викладача ≥снують засоби створенн¤ тест≥в. 
 ≥льк≥сть тест≥в по кожн≥й дисципл≥н≥ не обмежена.
 ожен тест представл¤Ї собою сукупн≥сть питань ≥ вар≥ант≥в в≥дпов≥дей. 
 ожн≥й в≥дпов≥д≥ ставитьс¤ у в≥дпов≥дн≥сть к≥льк≥сть бал≥в за нењ. 
«агалом п≥сл¤ проходженн¤ тесту студент бачить лише к≥льк≥сть набраних 
њм бал≥в ≥ максимальну суму бал≥в можливу за цей тест.
¬икладач≥-консультанти та куратори-тьютори мають доступ до результат≥в 
тестуванн¤ студент≥в та часу њх проходженн¤ з в≥дпов≥дних дисципл≥н.

Х  —истема управл≥нн¤ навчальним процесом
—истема управл≥нн¤ навчальним процесом Ї центральним компонентом —ƒЌ 
NeoCAD, за допомогою ¤кого адм≥н≥струЇтьс¤ навчальний процес 
в≥ртуального ун≥верситету.  лючову роль у цьому процес≥ граЇ головний 
адм≥н≥стратор в≥ртуального ун≥верситету, ¤кий вир≥шуЇ наступн≥ задач≥:
Х  складанн¤ навчальних план≥в ≥ граф≥к≥в;
Х  контроль над д≥¤ми системного адм≥н≥стратора по реЇстрац≥њ нових 
користувач≥в ≥ њхньому видаленню;
Х  контроль дистанц≥йного навчального процесу, взаЇмод≥¤ з тьюторами, 
викладачами, студентами;
Х  анал≥з статистичноњ ≥нформац≥њ про х≥д навчального процесу;
Х  встановленн¤ навантаженн¤ викладач≥в зг≥дно з робочим навчальним 
планом;
Х  видача диплом≥в ≥ сертиф≥кат≥в за п≥дсумками навчанн¤.
—истемний адм≥н≥стратор —ƒЌ NeoCAD створюЇ об'Їкти ≥нформац≥йноњ модел≥ 
в≥ртуального ун≥верситету: в≥ртуальн≥ навчальн≥ центри, факультети, 
кафедри, навчальн≥ плани ≥ робоч≥ навчальн≥ плани спец≥альностей, 
навчальн≥ програми дисципл≥н тощо. ¬становлюЇ необх≥дну систему в≥дносин 
м≥ж об'Їктами ≥нформац≥йноњ модел≥ ≥ задаЇ њхн≥ атрибути.
“аким чином, у структур≥ в≥ртуального ун≥верситету створюютьс¤ навчальн≥ 
центри (факультети) ≥ кафедри, на ¤ких формуютьс¤ колективи викладач≥в, 
викладач≥в-консультант≥в, куратор≥в-тьютор≥в, студентськ≥ групи. ƒоступ 
викладач≥в до навчально-методичноњ документац≥њ, зв'¤зок тьютор≥в з≥ 
студентськими групами та навчально-методичною документац≥Їю, зв'¤зок 
студент≥в ≥з тьюторами, навчально-методичною документац≥Їю ≥ засобами 
тестуванн¤ створюЇтьс¤ через робоч≥ навчальн≥ плани, таблиц≥ розпод≥лу 
навантаженн¤, списки викладач≥в, тьютор≥в, навчальних груп.

Х  —истема доступу до електронних б≥бл≥отек
ѕрограмн≥ засоби формуванн¤ електронноњ б≥бл≥отеки в середовищ≥ 
в≥ртуального ун≥верситету призначен≥ дл¤ створенн¤, управл≥нн¤, 
розпод≥лу, публ≥кац≥њ ≥ пошуку навчально-методичноњ документац≥њ. ¬ њх 
задачу входить п≥дтримка всього життЇвого циклу навчальних матер≥ал≥в - 
в≥д створенн¤ матер≥ал≥в до њх публ≥кац≥њ ≥ арх≥вац≥њ. Ѕезпосередн≥ми 
учасниками формуванн¤, використовуванн¤, анал≥зу ≥ контролю наповненн¤ 
середовища дистанц≥йноњ осв≥ти Ї користувач≥ вс≥х автоматизованих 
робочих м≥сць (ј–ћ), починаючи з адм≥н≥стратора, ¤кий формуЇ структуру 
в≥ртуального ун≥верситету ≥ розпод≥л¤Ї навантаженн¤ педагог≥чного 
складу, ≥ зак≥нчуючи студентом, ¤кий Ї к≥нцевим споживачем накопиченоњ 
навчально-методичноњ документац≥њ. Ќайважлив≥шою задачею програмних 
засоб≥в формуванн¤ електронноњ б≥бл≥отеки в —ƒќ NeoCAD Ї централ≥зоване 
безпечне збер≥ганн¤ документ≥в, що використовуютьс¤ в процес≥ навчанн¤.
Ќаповненн¤м електронноњ б≥бл≥отеки в середовищ≥ дистанц≥йноњ осв≥ти Ї 
навчальн≥ матер≥али, структурован≥ по спец≥альност¤х, дисципл≥нах ≥ 
видах навантаженн¤. ќснову навчально-методичних комплекс≥в дл¤ 
дистанц≥йного навчанн¤ складають матер≥али дл¤ вивченн¤ ≥ засвоЇнн¤ 
курсу: конспекти лекц≥й, тести, контрольн≥ питанн¤, вправи, завданн¤ дл¤ 
самост≥йноњ роботи тощо, розроблен≥ в≥дпов≥дно до модульного принципу; 
ауд≥о- ≥ в≥део матер≥али супроводу курсу; методичн≥ рекомендац≥њ дл¤ 
проведенн¤ лабораторних, практичних, сем≥нарських зан¤ть; виконанн¤ 
реферат≥в, контрольних ≥ курсових робот; рекомендац≥њ дл¤ самост≥йного 
вивченн¤ курсу. Ќаповненн¤ бази даних перерахованими видами матер≥ал≥в 
майже однакове дл¤ вс≥х рег≥ональних ≥ локальних центр≥в, що вход¤ть в 
структуру в≥ртуального ун≥верситету.
Ќайважлив≥шу роль в процес≥ наповненн¤ б≥бл≥отеки граЇ викладач-автор 
дистанц≥йних курс≥в, що наповнюЇ електронний ресурс закр≥пленоњ за ним 
дисципл≥ни в≥дпов≥дно до робочого навчального плану спец≥альност≥. “ак 
само, ¤к ≥ в денн≥й форм≥ навчанн¤, на ньому лежить основна 
в≥дпов≥дальн≥сть за ¤к≥сть п≥дготовлених матер≥ал≥в, а, отже, ≥ 
отриманих студентами знань. ¬раховуючи той факт, що викладач може 
волод≥ти м≥н≥мальними (базовими) знанн¤ми у сфер≥ ≥нформац≥йних 
технолог≥й, основну увагу при розробц≥ в≥дпов≥дного ј–ћ надане зручност≥ 
≥ простот≥ використовуванн¤. « боку користувача, електронн≥ засоби 
наповненн¤ б≥бл≥отеки в —ƒќ NeoCAD Ї простим у використовуванн≥ 
середовищем роботи з документами, под≥бним середовищу пров≥дника ќ— 
Microsoft Windows. ÷е середовище забезпечуЇ ≥нтуњтивно зрозум≥лий спос≥б 
п≥дключенн¤ файл≥в навчально-методичноњ документац≥њ через 
веб-≥нтерфейс, що не вимагаЇ знанн¤ серверноњ арх≥тектури ≥ тому 
под≥бних речей. ¬ систем≥ NeoCAD викладач не обмежений у вибор≥ 
конкретного програмного р≥шенн¤ дл¤ створенн¤ дистанц≥йних курс≥в. ѕерш 
за все, в≥н повинен ор≥Їнтуватис¤ на к≥нцевих користувач≥в (студент≥в). 
¬иход¤чи з цього, при вибор≥ засобу дл¤ створенн¤ курс≥в в≥н повинен 
в≥дштовхуватис¤ в≥д перел≥ку найпоширен≥шого платного або безкоштовного 
програмного забезпеченн¤. ‘ормат текстових ≥ граф≥чних документ≥в, 
мультимед≥а файл≥в повинен в≥дпов≥дати набору формат≥в ≥ стандарт≥в, 
прийн¤тих в мереж≥ ≤нтернет дл¤ передач≥ даних.
¬елика увага при розробц≥ системи управл≥нн¤ електронними матер≥алами 
середовища дистанц≥йного навчанн¤ було прид≥лено питанн¤м безпеки. 
 ористувач кожного ј–ћ може виконати т≥льки т≥ д≥њ, ¤к≥ не суперечать 
його правам, призначеним адм≥н≥стратором системи. ¬ систем≥ NeoCAD 
користувач не може отримати повний доступ до матер≥ал≥в, ¤к≥ до нього не 
в≥днос¤тьс¤. “ак викладач-автор маЇ повний доступ т≥льки до тих 
дисципл≥н, за ¤кими в≥н закр≥плений адм≥н≥стратором в≥дпов≥дно до 
робочого навчального плану спец≥альност≥. —тудент д≥стаЇ доступ на 
перегл¤д ≥ завантаженн¤ навчально-методичноњ документац≥њ т≥льки по тих 
дисципл≥нах, по ¤ких в≥н проходить навчанн¤ в поточному семестр≥. 
ѕровести перегл¤д ≥ завантаженн¤ матер≥ал≥в в≥н може т≥льки пройшовши 
авторизац≥ю п≥д своњм обл≥ковим записом, що робить неможливим отриманн¤ 
доступу сторонн≥ми особами.


2.  –≈ƒ»“Ќќ-ћќƒ”Ћ№Ќј —»—“≈ћј ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ
Ќј¬„јЋ№Ќќ√ќ ѕ–ќ÷≈—”
2.1. —учасний стан вищоњ осв≥ти в ”крањни
«а час≥в —–—– ”крањна мала досить розвинену мережу вищих навчальних 
заклад≥в. ” 1984р. в держав≥ функц≥онувало 146 вищих навчальних 
заклад≥в, у тому числ≥ [5]:
Х	ун≥верситет≥в Ц 9;
Х	техн≥чних вищих навчальних заклад≥в Ц 50;
Х	с≥льськогосподарських Ц 17;
Х	економ≥ки ≥ права Ц 10;
Х	педагог≥чних ≥нститут≥в Ц 30;
Х	охорони здоровТ¤ Ц 15;
Х	ф≥зичноњ культури ≥ спорту Ц 3;
Х	культури ≥ мистецтва Ц 12.
ћережу вищих навчальних заклад≥в доповнювали 25 ф≥л≥й, 7 спец≥ал≥зованих 
та 12 загально-техн≥чних факультет≥в.
ѕ≥сл¤ здобутт¤ в 1991 роц≥ незалежност≥ ”крањна почала формувати власну 
нац≥ональну систему вищоњ осв≥ти, ор≥Їнтовану на принципи демократ≥њ та 
гуман≥зму, в≥дродженн¤ њњ самобутнього характеру, покращенн¤ зм≥сту, 
форм ≥ метод≥в навчанн¤. «начна к≥льк≥сть ≥нститут≥в реорган≥зовано в 
ун≥верситети. ƒе¤ким м≥жнародно визнаним вищим навчальним закладам 
надано статус Ќац≥ональних. —ьогодн≥ њх Ч б≥льше семи дес¤тк≥в. 
ѕереборено державну монопол≥ю в галуз≥ вищоњ осв≥ти. ¬≥дкрито 
комерц≥йн≥, приватн≥, сп≥льн≥ та м≥жнародн≥ ¬Ќ«, ¤к≥ надають можлив≥сть 
велик≥й к≥лькост≥ випускник≥в шк≥л та техн≥кум≥в здобути сучасну вищу 
осв≥ту.
—труктура вищоњ осв≥ти в ”крањн≥. ¬ища осв≥та Ї складовою загальноњ 
системи осв≥ти ”крањни, що регулюЇтьс¤ законами ”крањни Дѕро осв≥туФ та 
Дѕро вищу осв≥туФ, розбудованоњ з ор≥Їнтац≥Їю на структуру осв≥ти 
розвинених крањн св≥ту.
¬≥дпов≥дно до р≥вн¤ п≥дготовки, забезпеченн¤ науково-педагог≥чними 
кадрами та матер≥ально-техн≥чними ресурсами дл¤ визначенн¤ статусу вищих 
навчальних заклад≥в встановлено чотири р≥вн≥ акредитац≥њ:
перший р≥вень Ч техн≥кум, училище, ≥нш≥, прир≥вн¤н≥ до них, вищ≥ 
навчальн≥ заклади;
другий р≥вень Ч коледж, ≥нш≥, прир≥вн¤н≥ до нього, вищ≥ навчальн≥ 
заклади;
трет≥й р≥вень Ч ун≥верситет, академ≥¤, ≥нститут, консерватор≥¤, ¤кий маЇ 
спец≥альност≥ акредитован≥ на трет≥й р≥вень, або до 75% спец≥альностей, 
акредитованих на четвертий р≥вень;
четвертий р≥вень Ч ун≥верситет, академ≥¤, ≥нститут, консерватор≥¤, ¤кий 
маЇ б≥льше 75% спец≥альностей, акредитованих на четвертий р≥вень.
” середин≥ 90-х рок≥в було запроваджено ступеневу структуру п≥дготовки 
фах≥вц≥в за такими осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми (ќ –): молодший 
спец≥ал≥ст, бакалавр, спец≥ал≥ст, маг≥стр.
ћолодший спец≥ал≥ст Ч осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти 
особи, ¤ка на основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти здобула неповну 
вищу осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤, достатн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ 
виробничих функц≥й певного р≥вн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ 
дл¤ первинних посад у певному вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥. ѕ≥дготовку 
молодших спец≥ал≥ст≥в забезпечують техн≥куми, училища, ≥нш≥ вищ≥ 
навчальн≥ заклади першого р≥вн¤ акредитац≥њ.
Ѕакалавр Ч осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти особи, ¤ка на 
основ≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти здобула базову вищу осв≥ту, 
фундаментальн≥ та спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤ щодо узагальненого обТЇкта 
прац≥, достатн≥ дл¤ виконанн¤ завдань та обовТ¤зк≥в певного р≥вн¤ 
профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному 
вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥. ћоже зд≥йснюватись на основ≥ 
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ молодшого спец≥ал≥ста. ѕ≥дготовку 
бакалавр≥в забезпечують коледж≥ та вищ≥ навчальн≥ заклади другого р≥вн¤ 
акредитац≥њ.
—пец≥ал≥ст Ч осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти особи, ¤ка на 
основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра здобула повну вищу 
осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤, достатн≥ дл¤ виконанн¤ профес≥йних 
завдань та обовТ¤зк≥в ≥нновац≥йного характеру певного р≥вн¤ профес≥йноњ 
д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному вид≥ 
економ≥чноњ д≥¤льност≥. ѕ≥дготовку спец≥ал≥ст≥в забезпечують вищ≥ 
навчальн≥ заклади третього-четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ.
ћаг≥стр Ч осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти особи, ¤ка на 
основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра або спец≥ал≥ста здобула 
повну вищу осв≥ту, спец≥альн≥ ум≥нн¤ та знанн¤, достатн≥ дл¤ виконанн¤ 
профес≥йних завдань та обовТ¤зк≥в ≥нновац≥йного характеру певного р≥вн¤ 
профес≥йноњ д≥¤льност≥, що передбачен≥ дл¤ первинних посад у певному 
вид≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥.
«а станом на 1 вересн¤ 2004 року до системи вищоњ осв≥ти ”крањни входило 
1004 вищих навчальних заклад≥в IЦIV р≥вн≥в акредитац≥њ (табл.2.1).
ћережа заклад≥в ≤Ц≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њ нал≥чуЇ 667 ¬Ќ«, у тому числ≥ 
593 державноњ форми власност≥. «агальна чисельн≥сть студент≥в Ч 530 тис.
ћережа вищих навчальних заклад≥в IIIЦIVр≥вн≥в акредитац≥њ нал≥чуЇ 342 
¬Ќ«, у тому числ≥ 223 державноњ форми власност≥. —еред них 106 
ун≥верситет≥в, 59 академ≥й, 177 ≥нститут≥в. —татус Ќац≥онального надано 
70 ун≥верситетам та академ≥¤м. «агальна чисельн≥сть студент≥в в 
ун≥верситетах, академ≥¤х, ≥нститутах, консерватор≥¤х складаЇ 1407 тис, 
але розпод≥л њх за рег≥онами досить строкатий (рис 2.1).


–ис.2.1. „исельн≥сть студент≥в в рег≥онах ”крањни
   у розрахунку на 10 000 населенн¤
Ќайкращ≥ показники традиц≥йно мають  ињв, ’арк≥в, ќдеса, Ћьв≥в, 
наближаютьс¤ до них ƒн≥пропетровська та «апор≥зька област≥. «начно 
г≥рший стан у ¬олинськ≥й, ¬≥нницьк≥й, «акарпатськ≥й,  ≥ровоградськ≥й та 
„ерн≥г≥вськ≥й област¤х.
”правл≥нн¤ вищою осв≥тою. «д≥йснюЇтьс¤ ¤к державними органами 
управл≥нн¤, так ≥ органами громадського самовр¤дуванн¤.
ƒо державних орган≥в управл≥нн¤ вищою осв≥тою належать:
Х	ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни;
Х	центральн≥ органи виконавчоњ влади, ¤ким п≥дпор¤дкован≥ вищ≥ 
навчальн≥ заклади;
Х	¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ (¬ј ) ”крањни;
Х	ƒержавна акредитац≥йна ком≥с≥¤ (ƒј ).


“аблиц¤ 2.1
ƒинам≥ка мереж≥ вищих навчальних заклад≥в за р≥вн¤ми акредитац≥њ
та чисельност≥ студент≥в на 10 000 населенн¤
ѕоказники	Ќ а в ч а л ь н ≥       р о к и
	1991/92	1996/97	1997/98	1998/99 
1999/00	2000/01	2001/02	2002/03
	ƒинам≥ка мереж≥ вищих навчальних заклад≥в
¬сього ¬Ќ«	910	1064	940	951	971 
979	983	997
у тому числ≥:
Х	≤-≤≤ р≥вн¤ акредитац≥њ
754
790
660
653
658
664
665
667
Х	≤≤≤- IV р≥вн¤ акредитац≥њ	156	274	281 
298	313	315	318	330
	ƒинам≥ка чисельност≥ студент≥в на 10 000 населенн¤
¬сього ¬Ќ«	310	309	324	340	360 
392	431	468
у тому числ≥ у ¬Ќ«:
Х	≤-≤≤ р≥вн¤ акредитац≥њ
142
117
104
100
101
107
115
120
Х	≤≤≤- IV р≥вн¤ акредитац≥њ	168	192	220 
240	259	285	316	348
ѕрим≥тки: 1.„исло вищих навчальних заклад≥в ≤≤≤-IV р≥вн≥в акредитац≥њ 
нал≥чуЇ 330, у тому числ≥ 223 державноњ форми власност≥, з ¤ких 106 
ун≥верситет≥в, 59 академ≥й, 150 ≥нститут≥в.
2.ћережа вищих навчальних заклад≥в ≤-≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њ нал≥чуЇ 667 
¬Ќ«, у тому числ≥ 593 державноњ форми власност≥.
3.—труктура прийому студент≥в у ¬Ќ« за напр¤мами п≥дготовки в 2003 роц≥: 
економ≥ка Ч 28,4%, ≥нженер≥¤ Ч22,2%, осв≥та Ч 9,9%, право Ч 9,0%, 
гуман≥тарн≥ науки Ч 7,1%, природнич≥ науки Ч 4,3%, медицина Ч 3,4%, 
мистецтво Ч 1,9%, соц≥альн≥ науки Ч 1,9%.
ќрганами громадського самовр¤дуванн¤ в осв≥т≥, у тому числ≥ вищоњ, Ї:
Х	¬сеукрањнський зТњзд прац≥вник≥в осв≥ти;
Х	√ромадська орган≥зац≥¤ осв≥т¤н та науковц≥в ”крањни (√–ќЌ”);
Х	загальн≥ збори колективу навчального закладу;
Х	обласна, районна, м≥ська конференц≥њ педагог≥чних прац≥вник≥в.
ќргани громадського самовр¤дуванн¤ в осв≥т≥ внос¤ть пропозиц≥њ щодо 
формуванн¤ державноњ пол≥тики у сфер≥ осв≥ти, розгл¤дають та 
рекомендують зм≥ни до державноњ концепц≥њ осв≥ти, шл¤хи реформуванн¤ 
в≥дпов≥дно до Ївропейських та св≥тових стандарт≥в.
ƒоступ до вищоњ осв≥ти. ƒл¤ отриманн¤ права навчатис¤ у ¬Ќ« необх≥дно 
мати атестат за 11-р≥чну загальноосв≥тню школу чи диплом техн≥куму, 
профтехучилища, екв≥валентний атестату. ѕрийом громад¤н на навчанн¤ 
зд≥йснюЇтьс¤ на конкурсн≥й основ≥ в≥дпов≥дно до зд≥бностей ≥ незалежно 
в≥д форми власност≥ навчального закладу та джерел ф≥нансуванн¤. ѕрограми 
вступних випробувань (екзамен≥в) встановлюЇ ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки 
”крањни з огл¤ду на зм≥ст дисципл≥н середньоњ школи ≥ вимоги вищоњ 
осв≥ти до р≥вн¤ знань випускник≥в.
”н≥верситети та ≥нш≥ ¬Ќ« достатньо автономн≥ у проведенн≥ вступних 
випробувань (форма, к≥льк≥сть, час тощо) ≥ в≥дбор≥ аб≥тур≥Їнт≥в. 
ѕереможц≥ м≥жнародних та всеукрањнських предметних ол≥мп≥ад 
зараховуютьс¤ до вищих навчальних заклад≥в за њхн≥м вибором без 
екзамен≥в. ћедал≥сти, зазвичай, складають лише один вступний ≥спит.
ќрган≥зац≥¤ навчанн¤. Ќавчальний р≥к розпочинаЇтьс¤ 1 вересн¤, 
под≥л¤Їтьс¤ на два або три семестри ≥ триваЇ до червн¤ наступного року з 
невеликими перервами на св¤та й кан≥кули м≥ж семестрами. “ижневе 
навантаженн¤ встановлено 54 год, з ¤ких 24-30 припадаЇ на аудиторн≥ 
зан¤тт¤, серед ¤ких дом≥нують лекц≥њ. ќкр≥м лекц≥й, використовуютьс¤ 
активн≥ш≥ форми навчанн¤ Ч сем≥нари, практичн≥ та лабораторн≥ зан¤тт¤, 
навчальн≥ та виробнич≥ практики. ƒл¤ самост≥йноњ роботи студентам 
надаютьс¤ додатков≥ послуги в б≥бл≥отеках, ≥нформац≥йних центрах, 
компТютерних класах, методичних каб≥нетах тощо.
¬ивченн¤ важливих дисципл≥н зак≥нчуЇтьс¤ екзаменом, ¤кий може бути 
тестовим. —истема оц≥нюванн¤: найвища оц≥нка Ч 5 (в≥дм≥нно), 4 (добре), 
3 (задов≥льно), чого достатньо дл¤ зарахуванн¤ дисципл≥ни, 2 
(незадов≥льно), що не даЇ змоги продовжувати навчанн¤. ћенш ≥стотн≥ 
дисципл≥ни можуть оц≥нюватис¤ за двобальною шкалою: ДзарахованоФ 
(студент виконав вимоги) та ДнезарахованоФ (дисципл≥на маЇ бути 
повтореною чи вивченою самост≥йно). ќкрем≥ вузи практикують рейтингове 
оц≥нюванн¤ знань за 100-бальною шкалою [4, 5].
 вал≥ф≥кац≥њ. –озгл¤даЇтьс¤ ¤к р≥вень п≥дготовки людини до виконанн¤ 
того чи ≥ншого виду трудовоњ д≥¤льност≥. ¬ ”крањн≥ ≥снуЇ пТ¤ть 
квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в (табл. 2.2), з ¤ких останн≥ три мають в≥дношенн¤ 
до вищоњ осв≥ти.

“аблиц¤ 2.2
–≥вн≥ профес≥йноњ квал≥ф≥кац≥њ в ”крањн≥
 вал≥ф≥кац≥йний р≥вень	ѕозначки квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в	“ип 
навчального закладу	“ип квал≥ф≥кац≥йноњ роботи
1	2	3	4
0	Ќеквал≥ф≥кований	 ороткотерм≥нов≥ курси, ≥нструкц≥¤ на 
робочому м≥сц≥	Ч
1	–обоча
квал≥ф≥кац≥¤	ѕ“”, курси, середн¤ школа, на робочому м≥сц≥ 
 вал≥ф≥кац≥йний
≥спит
2	—ередн¤
квал≥ф≥кац≥¤	“ехн≥кум, коледж, училище	ƒипломний проект
(робота), державн≥ ≥спити
3	¬ища
квал≥ф≥кац≥¤	¬ищий спец≥альний навчальний заклад	ƒипломний 
проект
(робота), державн≥ ≥спити
4	Ќаукова
квал≥ф≥кац≥¤	ћаг≥стратура,
асп≥рантура,
докторантура	ћаг≥стерська дисертац≥¤,
кандидатська дисертац≥¤,
докторська дисертац≥¤.
—тупенева структура передбачаЇ чотирир≥чну базову вищу осв≥ту з наданн¤м 
квал≥ф≥кац≥њ ДбакалаврФ та можлив≥стю частковоњ зм≥ни напр¤му навчанн¤ 
чи спец≥альност≥ на другому цикл≥ тривал≥стю один р≥к, навчальний план 
¤кого м≥стить переважно спец≥альн≥ дисципл≥ни. ” такому випадку 
присвоюЇтьс¤ квал≥ф≥кац≥¤ Дспец≥ал≥стФ. ѕодальша фахова та науково 
п≥дготовка прот¤гом 1-2 рок≥в ¤к на баз≥ ќ – ДбакалаврФ, так ≥ ќ – 
Дспец≥ал≥стФ дозвол¤Ї отримати квал≥ф≥кац≥ю Дмаг≥стрФ. ќтримати цей 
р≥вень можуть лише кращ≥ студенти, ¤к≥ в≥дбираютьс¤ на навчанн¤ на 
основ≥ рейтингових показник≥в на попередн≥х циклах навчанн¤ з 
урахуванн¤м дос¤гнень у науково-досл≥дницьк≥й робот≥.
«аключний р≥вень п≥дготовки фах≥вц¤ Ч навчанн¤ в асп≥рантур≥ та 
докторантур≥. ƒо асп≥рантури зараховують на конкурсн≥й основ≥ фах≥вц≥в 
ќ – Дмаг≥стрФ на 3-4 роки дл¤ виконанн¤ самост≥йних досл≥джень п≥д 
нагл¤дом наукового кер≥вника, написанн¤ ≥ захисту дисертац≥њ на здобутт¤ 
наукового ступен¤ Дкандидат наукФ. «добутт¤ цього ступен¤ може 
зд≥йснюватись ≥ поза межами асп≥рантури. ќсоба, ¤ка маЇ науковий ступ≥нь 
кандидата наук, за умови проведенн¤ значних наукових досл≥джень та 
узагальненн¤ њњ результат≥в у т≥й або ≥нш≥й галуз≥ знань може захистити 
дисертац≥ю на здобутт¤ наукового ступен¤ Ддоктор наукФ, ¤кий Ї найвищим 
р≥внем науковоњ квал≥ф≥кац≥њ. ѕрисудженн¤ спец≥ал≥зованими вченими 
радами ¬Ќ« наукових ступен≥в кандидата та доктора наук затверджуЇтьс¤ 
¬ищою атестац≥йною ком≥с≥Їю ”крањни.
Ќауково-педагог≥чн≥ кадри. ƒо складу науково-педагог≥чних прац≥вник≥в 
¬Ќ« третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ вход¤ть професори, доценти, 
старш≥ викладач≥, викладач≥ та асистенти. ¬изначенн¤ профес≥йного р≥вн¤ 
кандидата чи доктора наук оц≥нюЇтьс¤ присвоЇнн¤м вчених знань ДдоцентФ 
(кандидат або доктор наук) та ДпрофесорФ (доктор наук, в окремих 
випадках кандидат наук). ¬чен≥ званн¤ присвоюЇ јтестац≥йна колег≥¤ 
ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни за поданн¤м ¬Ќ« третього-четвертого 
р≥вн¤ акредитац≥њ, Ќац≥ональноњ чи галузевих академ≥й наук ”крањни. 
ѕрофесор маЇ очолювати напр¤м наукових досл≥джень, керувати кафедрою, 
науковою роботою асп≥рант≥в, здобувач≥в, студент≥в, викладати проф≥люючу 
дисципл≥ну. ƒоцент повинен читати лекц≥њ, проводити науков≥ досл≥дженн¤, 
керувати роботою викладач≥в, асистент≥в, маг≥странт≥в, а в окремих 
випадках ≥ науковою роботою асп≥рант≥в та здобувач≥в. —тарший викладач 
маЇ право читати лекц≥њ, вести ≥нш≥ види знань зан¤ть. ÷ю посаду 
займають досв≥дчен≥ асистенти, ¤к≥ готуютьс¤ зайн¤ти посаду доцента. 
¬икладач Ч штатна посада на кафедрах, де велику частину складають 
практичн≥ зан¤тт¤, наприклад, на кафедрах ≥ноземних мов, ф≥звихованн¤ та 
≥н. ¬иконуЇ т≥ ж функц≥њ, що ≥ асистент. јсистент проводить лабораторн≥, 
практичн≥, сем≥нарськ≥ зан¤тт¤ та науково-досл≥дн≥ роботи п≥д 
кер≥вництвом професор≥в та доцент≥в.
”с≥ науково-педагог≥чн≥ посади зам≥щуютьс¤ за конкурсом, њх мають право 
об≥ймати особи з науковими ступен¤ми та вченими званн¤ми ≥ фах≥вц≥ 
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ Дмаг≥стрФ.
јудиторне навчальне навантаженн¤ викладач≥в становить в≥д 450-650 годин 
у професор≥в до 800-900 дл¤ асистент≥в.
¬изнанн¤ закордонних квал≥ф≥кац≥й. ”крањна визнала основн≥ конвенц≥њ 
ёЌ≈— ќ та –ади ™вропи про взаЇмовизнанн¤ диплом≥в. —тавленн¤ до 
закордонних сертиф≥кат≥в про вищу осв≥ту досить толерантне, бо вона в 
б≥льшост≥ Ївропейських крањн тривал≥ша ≥ ¤к≥сн≥ша, н≥ж в ”крањн≥. 
¬изнанн¤ диплом≥в про вищу осв≥ту та науков≥ ступен≥ зд≥йснюЇтьс¤ через 
окрему експертизу. ќф≥ц≥йними органами з визнанн¤ квал≥ф≥кац≥й Ї 
”правл≥нн¤ л≥цензуванн¤, акредитац≥њ та ностриф≥кац≥њ ћ≥н≥стерства 
осв≥ти ≥ науки ”крањни, а наукових ступен≥в Ч ¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤ 
”крањни.
ћоб≥льн≥сть студент≥в. ƒо ≥ноземц≥в, ¤к≥ прибувають на навчанн¤, 
ставл¤тьс¤ т≥ сам≥ вимоги, що й до громад¤н ”крањни, за вин¤тком 
випадк≥в м≥ждержавного обм≥ну, коли виб≥р кандидат≥в зд≥йснюЇ 
крањна-партнер. ѕрактично вс≥ ≥ноземн≥ аб≥тур≥Їнти провод¤ть р≥к на 
п≥дготовчих в≥дд≥ленн¤х ¬Ќ«, вивчаючи рос≥йську або украњнську мову з 
паралельним повторенн¤м необх≥дних предмет≥в. ¬ипускн≥ екзамени на 
п≥дготовчому в≥дд≥ленн≥ виконують роль вступних до ун≥верситет≥в та 
≥нших заклад≥в вищоњ осв≥ти. ѕри цьому, аб≥тур≥Їнт-≥ноземець повинен 
мати документ про завершену середню осв≥ту, ¤кий би надавав йому право 
вступу до ¬Ќ« своЇњ крањни ≥ визнававс¤ в ”крањн≥. ƒержава спов≥дуЇ 
принцип в≥дкритост≥ своЇњ вищоњ осв≥ти дл¤ ≥ноземц≥в, ¤к≥ можуть 
≥ндив≥дуально звертатис¤ до ун≥верситет≥в, що мають л≥ценз≥њ на 
п≥дготовку ≥ноземних громад¤н, та укладати угоди без попередньоњ згоди 
ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни. ƒл¤ прибутт¤ на навчанн¤ необх≥дно 
отримати в≥зу ≥ завчасно оплатити варт≥сть р≥чного навчанн¤, ¤ка складаЇ 
в середньому 1500-5000 американських долар≥в в залежност≥ в≥д 
престижност≥ ¬Ќ«.
¬ипускники украњнських середн≥х шк≥л та студенти ¬Ќ« можуть навчатис¤ за 
кордоном за власною ≥н≥ц≥ативою або за програмами м≥ждержавного та 
м≥жун≥верситетського обм≥ну. ќц≥нки, отриман≥ в заруб≥жних ¬Ќ«, 
визнаютьс¤ в≥тчизн¤ними закладами осв≥ти у в≥дпов≥дност≥ з  ћ—ќЌѕ.
ѕ≥дсумок. ќчевидно, що, не зважаючи на ус≥ прогресивн≥ зм≥ни у вищ≥й 
школ≥ ”крањни Ч це не привело до њњ в≥дпов≥дност≥ Ївропейським 
стандартам орган≥зац≥њ та ¤кост≥ ¤к навчального процесу, так ≥ знань, 
задекларованих Ѕолонським процесом. Ќастала пора перейти до впровадженн¤ 
позитивних аспект≥в заруб≥жного досв≥ду усп≥шних осв≥тн≥х реформ у 
Ївропейських крањнах, ¤к≥ впровадили або впроваджують систему ECTS. ѕри 
цьому, на наш погл¤д, сл≥д прийн¤ти до уваги ≥ де¤к≥ застороги, ¤к≥ 
можуть суттЇво вплинути на подальш≥ осв≥тн≥ реформи.
1.	 ожна серйозна зм≥на осв≥ти Ч глобальний процес, а тому дл¤ 
його зд≥йсненн¤ необх≥дний сусп≥льний консенсус, згода на зм≥ни вс≥х 
учасник≥в, в≥д школ¤р≥в, студент≥в та њх с≥мей, до пол≥тик≥в найвищого 
рангу. ќдне ≥з завдань кер≥вництва ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни 
маЇ пол¤гати саме у неперервн≥й д≥¤льност≥ з≥ створенн¤ та п≥дтримуванн¤ 
такого консенсусу.
2.	” плануванн≥ реформи вищоњ осв≥ти ”крањни, у звТ¤зку з 
приЇднанн¤м до Ѕолонського процесу, маЇ бути системн≥сть п≥дходу, що 
означаЇ не одночасн≥сть зм≥ни вс≥х ≥ всього, а виробленн¤ групою 
експерт≥в ≥з поступового скеровуванн¤ осв≥ти у бажаному напр¤м≥ без 
катакл≥зм≥в ≥ надм≥рних прискорень. «авданн¤ ДцентруФ пол¤гаЇ не у 
створенн≥ прим≥тивноњ системи указ≥в, програм ≥ правил, а в орган≥зац≥њ 
сучасноњ системи стеженн¤ за станом осв≥ти, оц≥нюванн¤ знань ≥ вм≥нь 
учн≥в ≥ студент≥в. Ѕез даних такого зворотного звТ¤зку ус≥л¤к≥ негаразди 
швидко зростатимуть, корелюватимутьс¤ негативно ≥ поверненн¤ на 
правильну траЇктор≥ю руху в≥дбуватиметьс¤ зап≥зно ≥ дорогим коштом.
3.	ƒл¤ усп≥ху поступовоњ трансформац≥њ осв≥ти необх≥дним Ї 
залученн¤ громадськост≥, створенн¤ й ефективна робота асоц≥ац≥й 
предметник≥в, у ¤ку вход¤ть викладач≥ вс≥х р≥вн≥в осв≥ти й науков≥ 
прац≥вники системи јѕЌ ”крањни. ¬она зможе швидко ≥ практично 
безкоштовно (≥стотний дл¤ нас фактор) створити нову реальну концепц≥ю 
викладанн¤ певноњ дисципл≥ни, програми дл¤ вс≥х р≥вн≥в осв≥ти, вказати 
найперспективн≥ших автор≥в навчальноњ л≥тератури, адаптованих до вимог 
ECTS.
4.	™вропейськ≥ (≥ не лише) крањни при розробц≥ загальнодержавних 
концепц≥й та програм включають до них ¤к один ≥з стратег≥чних напр¤м≥в Ч 
напр¤м осв≥ти. ÷е говорить про те, що в осв≥ту виг≥дно вкладати кошти. 
—п≥вроб≥тники Ќ≥дерландського ≥нституту економ≥ки стверджують, що кожн≥ 
1,04% приросту в структур≥ робочоњ сили прац≥вник≥в з вищою осв≥тою ≥ 
0,65% приросту прац≥вник≥в ≥з середньою осв≥тою забезпечують зб≥льшенн¤ 
нац≥онального доходу на 1% [9]. “ож не дивно, що нин≥ у св≥т≥ на 
нагромадженн¤ знань, вм≥нь та досв≥ду щор≥чно витрачаЇтьс¤ б≥льше 20 
трл. дол. [9]. ÷е п≥дтверджують ≥ результати наших досл≥джень. “ак, за 
нашими розрахунками, кожна гривн¤ вкладена в осв≥ту, забезпечуЇ 5 грн. 
чистого прибутку, а њњ рентабельн≥сть майже в 4 рази перевищуЇ даний 
показник по економ≥ц≥ в ц≥лому. ѕроте ≥нвестиц≥њ, вкладен≥ в 2004 роц≥ в 
осв≥ту, становили лише трохи б≥льше 1% њх загального обс¤гу. ƒо реч≥, 
висок≥ економ≥чн≥ усп≥хи япон≥њ та ѕ≥вденноњ  орењ зумовлен≥, 
насамперед, високим ≥нтелектуальним р≥внем прац≥вник≥в Ч питома вага 
ос≥б з повною середньою ≥ вищою осв≥тою у в≥ков≥й груп≥ 25-34 роки в цих 
крањнах становить, в≥дпов≥дно, 94 ≥ 92%. Ќа жаль, в ”крањн≥ осв≥та ≥ 
наука до 2005 року ф≥нансувалас¤ за залишковим принципом, хоча њх 
пр≥оритетност≥ н≥хто не заперечуЇ. «а умов такого ставленн¤ можна 
спод≥ватис¤ лише на ¤к≥сн≥ зм≥ни у викладанн≥ та результатах навчанн¤. 
“а дл¤ њњ реал≥зац≥њ необх≥дна опора та ≥нновац≥йна активн≥сть у самих 
навчальних закладах. ћи повинн≥ зрозум≥ти, що Їдиним джерелом 
конкурентних переваг держави Ї знанн¤. «а даними ёЌ≈— ќ, в ’’≤ ст. 
високих стандарт≥в житт¤ дос¤гнуть т≥ крањни, в ¤ких 40-50% 
працездатного населенн¤ матимуть вищу осв≥ту. ¬ ”крањн≥ цей показник 
майже в три рази нижчий.
5.	ѕриватний сектор вищоњ осв≥ти аж н≥¤к не може зам≥нити 
державний, бо в жодн≥й крањн≥ св≥ту в≥н не гарантуЇ соц≥альноњ р≥вност≥ 
в доступ≥ до нењ. ”крањна нин≥ Ї рекордсменом у ™вроп≥ з платного 
навчанн¤. якщо, скаж≥мо, у —Ўј студенти приватних ¬Ќ« оплачують 38% ус≥х 
затрат, у державних Ц 14%, то в ”крањн≥ Ц 55%. ” цих умовах значна 
частина молод≥ не може набути вищоњ осв≥ти, посилюЇтьс¤ взаЇмозвТ¤зок 
м≥ж соц≥ально-економ≥чним статусом батьк≥в ≥ можливост¤ми навчанн¤ 
д≥тей, соц≥ального розвитку окремих рег≥он≥в (рис.2.2).
÷е вимагаЇ концентрованоњ уваги до розвитку осв≥ти не лише держави, а й 
кожного субТЇкта господарюванн¤. ” крањнах «аходу соц≥альн≥ ≥нвестиц≥њ 
(в њх обс¤гу вагома частка належить осв≥т≥) корпорац≥й ≥ ф≥рм дос¤гають 
40% ≥ б≥льше в≥д загального обс¤гу њх витрат.
Ќа основ≥ зд≥йсненого нами SWOT-анал≥зу, врахуванн¤ фактор≥в, що 
позитивно впливають ¤к на соц≥альний розвиток, так ≥ негативно, виведено 
≥нтегральний показник соц≥ального розвитку ”крањни та њњ окремих 
рег≥он≥в. —ередн≥й ≥нтегральний показник соц≥ального розвитку складаЇ 
0,442, тобто Ї нижчим в≥д середнього р≥вн¤ (0,5).
¬исокий р≥вень маЇ лише  ињв Ч 0,650. Ќижчий в≥д середнього р≥вн¤ 
показник соц≥ального розвитку мають 18 рег≥он≥в, а дещо вищий 
0,480-0,485 Ч м.—евастополь, ѕолтавська, ’арк≥вська ≥ ƒн≥пропетровська 
област≥. «розум≥ло, що доступ до вищоњ осв≥ти у цих рег≥онах дещо 
кращий, н≥ж в ≥нших. «алишаЇтьс¤ в≥рити ѕрезиденту ¬.ј.ёщенку, що з 2006 
року вища осв≥та буде дл¤ громад¤н ”крањни безкоштовною ≥ вс≥ витрати на 
нењ в≥зьме на себе держава, поступово вит≥сн¤ючи приватну вищу осв≥ту.


–ис.2.2. –ег≥ональн≥ в≥дм≥нност≥ ≥нтегрального
розвитку рег≥он≥в ”крањни, 2003р.
”крањна Ч Ївропейська крањн, а тому њњ осв≥та маЇ ≥нтегруватис¤ в Їдиний 
Ївропейський осв≥т¤нський прост≥р в≥дпов≥дно до потреб населенн¤, 
сусп≥льства та економ≥ки. ≤ Ѕолонський процес Ч це шанс дл¤ нењ.
—тратег≥чн≥ завданн¤. ¬иход¤чи з вищевказаного, можна прийти до висновку 
що нев≥дворотн≥сть тенденц≥њ глобал≥зац≥њ, загостренн¤ конкуренц≥њ м≥ж 
нац≥¤ми набуваЇ загальнопланетарного характеру, то стаЇ очевидним, що 
лише крањна, ¤ка забезпечить адекватний вимогам часу розвиток осв≥ти ≥ 
науки, може спод≥ватис¤ на пристойне м≥сце у Ївропейському ≥ св≥товому 
сп≥втовариств≥. Ќа наш погл¤д, ц≥ обставини ≥ повинн≥ визначати 
стратег≥чн≥ завданн¤ осв≥ти, в тому числ≥ вищоњ. ƒо таких завдань, з 
нашоњ точки зору, сл≥д в≥днести наступн≥.
1.	”твердженн¤ в украњнському сусп≥льств≥ розум≥нн¤ щодо 
абсолютноњ пр≥оритетност≥ осв≥ти ≥ науки ¤к фундаментальних основ 
становленн¤ ”крањни ¤к Ївропейськоњ держави. ¬итрати держави на цю 
галузь потр≥бно зб≥льшити з 4,3% ¬¬ѕ (2003р.) до хоча б 8,0% в наступн≥ 
роки.
2.	–еформуванн¤ ≥ модерн≥зац≥¤ осв≥ти на ус≥х р≥вн¤х задл¤ 
п≥дготовки украњнськоњ нац≥њ, здатноњ до ефективноњ життЇд≥¤льност≥ в 
’’≤ ст. дл¤ вир≥шенн¤ цього завданн¤ потребуЇ:
Х	суттЇво скорегувати спр¤мован≥сть осв≥тнього процесу, 
реал≥зувати ƒержавн≥ стандарти базовоњ ≥ старшоњ шк≥л та вищоњ осв≥ти;
Х	модерн≥зувати осв≥ту: в≥дмовитись назавжди в≥д авторитарноњ 
педагог≥ки, впровадити педагог≥чну толерантн≥сть, де б навчанн¤ 
зд≥йснювалось би з урахуванн¤м розумових ≥ психолог≥чних особливостей 
кожноњ особистост≥;
Х	п≥дн¤ти матер≥ально-техн≥чне та методичне забезпеченн¤ 
навчального процесу на сучасний р≥вень, довести р≥вень компТютеризац≥њ 
м≥ських ≥ с≥льських шк≥л в≥дпов≥дно з 55 ≥ 45% (2003р.) до 100%;
Х	зд≥йснити мовний прорив ¤к з використанн¤ украњнськоњ, так ≥ 
≥ноземних мов Ч нас повинн≥ розум≥ти не лише в ™вроп≥, а й у св≥т≥; 
знанн¤ 2-3 ≥ноземних мов маЇ стати нормою.
3.	¬ища осв≥та маЇ стати обовТ¤зковим етапом у розвитку б≥льшост≥ 
украњнц≥в. ѕоказник чисельност≥ студент≥в на 10 000 населенн¤ з 385 
(2003р.) маЇ зрости хоча б до 700-800.
4.	–еал≥зац≥¤ принцип≥в Ѕолонського процесу: двор≥внева система 
вищоњ осв≥ти, Ївропейськ≥ критер≥њ навчальних план≥в, схеми моб≥льност≥ 
студент≥в ≥ викладач≥в, визнанн¤ квал≥ф≥кац≥њ бакалавра на ринку прац≥, 
≥нтеграц≥¤ осв≥ти ≥ науки, Їврододатки до нац≥ональних диплом≥в, 
запровадженн¤ кредитно-модульноњ системи орган≥зац≥њ навчального процесу 
тощо.
¬ажливо наголосити, що дл¤ дос¤гненн¤ к≥нцевоњ мети Ѕолонського процесу 
Ч побудови Їдиного осв≥тнього простору Ч замало лише завднь ≥ принцип≥в, 
потр≥бн≥ прозор≥ та зрозум≥л≥ вс≥м методолог≥њ проектуванн¤ ≥ контролю 
¤кост≥ осв≥ти.
ѕерел≥чене сл≥д розгл¤дати лише ¤к окрем≥ елементи програми д≥й щодо 
реал≥зац≥њ на¤вних в держав≥ можливостей щодо ефективного реформуванн¤ 
вищоњ осв≥ти ≥ виведенн¤ њњ на Ївропейський р≥вень.
2.2. ћета, завданн¤ та принципи  ћ—ќЌѕ
–озвиток ”крањни ≥ њњ перспективи в майбутньому на вступ до ™— 
визначаютьс¤ у загальному контекст≥ ™вропейськоњ ≥нтеграц≥њ з 
ор≥Їнтац≥Їю на ц≥нност≥ св≥товоњ культури, демократ≥ю, парламентаризм, 
права людини, свободу пересуванн¤, свободу здобутт¤ осв≥ти тощо, що Ї 
нев≥дТЇмним атрибутом громадського сусп≥льства. ” цьому контекст≥ 
реформуванн¤ вищоњ осв≥ти в ”крањн≥ передбачаЇ [5]:
▲	перех≥д до Ївропейськоњ ступеневоњ системи п≥дготовки 
фах≥вц≥в, задоволенн¤ можливост≥ особистост≥ у здобутт≥ осв≥ти 
в≥дпов≥дно до зд≥бностей та забезпеченн¤ њњ моб≥льност≥ на ринку прац≥;
▲	формуванн¤ мереж≥ ¬Ќ«, ¤к≥ за програмами, формами та 
терм≥нами навчанн¤, а також джерелами ф≥нансуванн¤ задовольн¤ли б 
осв≥тн≥ потреби ¤к людини, так ≥ держави;
▲	п≥двищенн¤ осв≥тнього ≥ культурного р≥вн¤ сусп≥льства, 
створенн¤ умов дл¤ навчанн¤ впродовж усього житт¤;
▲	пошук р≥вноваги м≥ж масовою та ел≥тарною осв≥тою, з 
одного боку, ≥ вузькою спец≥ал≥зац≥Їю та профес≥йною досконал≥стю Ч з 
≥ншого.
Ќаказом ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни є48 в≥д 23 с≥чн¤ 2004 р. у 
р¤д≥ ¬Ќ« розпочато експеримент щодо запровадженн¤ кредитно-модульноњ 
системи орган≥зац≥њ навчального процесу у вищих навчальних закладах 
≤≤≤-≤V р≥вн¤ акредитац≥њ. ћета експерименту Ч розробити та 
експериментально перев≥рити технолог≥ю застосуванн¤ елемент≥в 
™вропейськоњ кредитно-трансферноњ та акумулюючоњ системи (ECTS) в 
систем≥ вищоњ осв≥ти ”крањни ≥ створенн¤ сучасноњ системи управл≥нн¤ 
¤к≥стю осв≥тньоњ д≥¤льност≥ субТЇкт≥в навчального процесу. ≈ксперимент 
передбачаЇ розробленн¤ зм≥сту осв≥ти, форм орган≥зац≥њ навчального 
процесу, навчально-методичних матер≥ал≥в (2004-2005 роки), внесенн¤ 
коректив до експериментальних матер≥ал≥в та њх масову апробац≥ю 
(2006-2008 роки).
ћета та завданн¤  ћ—ќЌѕ. ћетою запровадженн¤ кредитно-модульноњ системи 
орган≥зац≥њ навчального процесу Ї п≥двищенн¤ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти 
фах≥вц≥в ≥ забезпеченн¤ на ц≥й основ≥ конкурентоспроможност≥ випускник≥в 
та престижу украњнськоњ осв≥ти у Ївропейському та св≥товому простор≥.
ќсновними завданн¤ми кредитно-модульноњ системи Ї [5]:
Х	адаптац≥¤ ≥дей ECTS до системи вищоњ осв≥ти ”крањни дл¤ 
забезпеченн¤ моб≥льност≥ студент≥в у процес≥ навчанн¤ та гнучкост≥ 
п≥дготовки фах≥вц≥в з урахуванн¤м швидкозм≥нних вимог нац≥онального та 
Ївропейського ринк≥в прац≥;
Х	забезпеченн¤ можливост≥ навчанн¤ студента за ≥ндив≥дуальним 
планом, сформованим за вимогами замовника та побажанн¤ми студента, що 
буде спри¤ти його саморозвитку, п≥дготовц≥ до житт¤ у в≥льному 
демократичному сусп≥льств≥;
Х	стимулюванн¤ учасник≥в навчального процесу з метою дос¤гненн¤ 
високоњ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти;
Х	унормуванн¤ пор¤дку наданн¤ можливост≥ студенту отриманн¤ 
профес≥йних квал≥ф≥кац≥й в≥дпов≥дно до ринку прац≥.
ѕринципи  ћ—ќЌѕ. ƒл¤ впровадженн¤ кредитно-модульноњ системи орган≥зац≥њ 
навчального процесу потр≥бно дотримуватись наступних дес¤ти принцип≥в 
[5]:
1.	ѕор≥вн¤льноњ трудом≥сткост≥ кредит≥в, ¤ка пол¤гаЇ в дос¤гненн≥ 
кожним студентом норм ECTS, що забезпечують академ≥чну моб≥льн≥сть 
студент≥в, державне та м≥жнародне визнанн¤ результат≥в осв≥ти.
2.	 редитност≥ Ч суть њњ пол¤гаЇ у декомпозиц≥њ зм≥сту осв≥ти та 
навчанн¤ на в≥дносно самост≥йн≥ ≥ Їдин≥ за навчальним навантаженн¤м 
студент≥в частки, ¤к≥ забезпечують наб≥р (акумул¤ц≥ю) певноњ к≥лькост≥ 
кредит≥в ¤к на р≥вн≥ ≥ндив≥дуального навчального плану, так ≥ на р≥вн≥ 
вивченн¤ дисципл≥ни.
3.	ћодульност≥, ¤ка визначаЇ п≥дх≥д до орган≥зац≥њ оволод≥нн¤ 
студентом зм≥стовими модул¤ми ≥ про¤вл¤ютьс¤ через специф≥чну 
орган≥зац≥ю навчального процесу, основним зм≥стом ¤коњ Ї активна 
самост≥йна робота студент≥в.
4.	ћетодичного консультуванн¤ Ч пол¤гаЇ у науковому, 
≥нформац≥йному та методичному забезпеченн≥ д≥¤льност≥ учасник≥в 
навчального процесу.
5.	ќрган≥зац≥йноњ динам≥чност≥, ¤ка пол¤гаЇ у забезпеченн≥ 
можливостей зм≥ни зм≥сту навчанн¤ з урахуванн¤м динам≥ки соц≥ального 
замовленн¤ ≥ потреб ринку прац≥.
6.	√нучкост≥ та партнерства Ч у побудов≥ системи осв≥ти таким 
чином, щоб зм≥ст навчанн¤ та профес≥йноњ п≥дготовки в≥дпов≥дали 
≥ндив≥дуальним потребам ≥ можливост¤м студент≥в.
7.	ѕр≥оритетност≥ зм≥стовоњ та орган≥зац≥йноњ самост≥йност≥ Ч 
пол¤гаЇ у створенн≥ умов орган≥зац≥њ навчанн¤, що оц≥нюЇтьс¤ 
результатами самост≥йноњ роботи студент≥в.
8.	Ќауковост≥ та прогностичност≥ Ч у встановленн≥ ст≥йких 
звТ¤зк≥в зм≥сту осв≥ти з науковими досл≥дженн¤ми, ¤к≥ мають стати 
нев≥дТЇмною частиною навчального процесу.
9.	“ехнолог≥чност≥ та ≥нновац≥йност≥ Ч суть њњ у використанн≥ 
сучасних технолог≥й навчанн¤, що спри¤Ї ¤к≥сн≥й п≥дготовц≥ фах≥вц≥в та 
входженню ”крањни до Їдиного ≥нформац≥йного та осв≥тнього простору 
™вропи ≥ св≥ту.
10.	ƒинам≥чност≥ Ч у забезпеченн≥ можливост≥ оц≥нюванн¤ р≥вн¤ 
дос¤гненн¤ та ефективност≥ реал≥зованих у систем≥ ц≥лей осв≥ти та 
профес≥йноњ п≥дготовки фах≥вц≥в у вищ≥й школ≥.
2.3. ƒокументи педагог≥чного експерименту
ƒо ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни звернулис¤ ректори пров≥дних ¬Ќ« 
≥з пропозиц≥Їю провести всеукрањнський педагог≥чний експеримент, 
побудований на принципах Ѕолонського процесу, завданн¤м ¤кого можуть 
бути так≥ основн≥ засади [9]:
Х	обірунтуванн¤ доц≥льних зм≥н у систем≥ управл≥нн¤ навчальним 
процесом на р≥вн≥ осв≥тньоњ галуз≥;
Х	удосконаленн¤ технолог≥й управл≥нн¤ навчальним процесом у 
вищому навчальному заклад≥;
Х	обірунтуванн¤ п≥дход≥в до декомпозиц≥њ навчальних дисципл≥н 
(курс≥в) та технолог≥њ њх викладанн¤;
Х	розробленн¤ доц≥льних п≥дход≥в до системи оц≥нюванн¤ знань 
студент≥в, сп≥вставних з нац≥ональними критер≥¤ми;
Х	можливост≥ адаптованого ≥ндив≥дуального конструюванн¤ 
навчального процесу студентами;
Х	створенн¤ Їдиноњ компТютерноњ системи управл≥нн¤ навчальним 
процесом у вищих навчальних закладах;
Х	обірунтуванн¤ вимог до методичного та ≥нформац≥йного 
забезпеченн¤ навчального процесу;
Х	створенн¤ системи орган≥зац≥њ самост≥йноњ роботи та 
дистанц≥йного навчанн¤.
Ќа виконанн¤ першочергових завдань, що випливають з вищезгаданого, 
р≥шенн¤м ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 24.04.2003р. (протокол 
5/5-4) передбачено проведенн¤ з 2003/2004 навчального року педагог≥чного 
експерименту щодо впровадженн¤ кредитно-модульноњ системи орган≥зац≥њ 
навчального процесу у вищих навчальних закладах ≤≤≤-≤V р≥вн≥в 
акредитац≥њ [5, 33]. ѕри цьому наведено наступний перел≥к документ≥в, 
¤к≥ супроводжують експеримент: умови дл¤ запровадженн¤  ћ—ќЌѕ, програму 
п≥дготовки та проведенн¤ експерименту та тимчасове положенн¤ про  ћ—ќЌѕ 
[5, 9].


ѕ≈–≈Ћ≤ 
необх≥дних умов дл¤ запровадженн¤
кредитно-модульноњ системи орган≥зац≥њ
навчального процесу у навчальних
закладах III- IV р≥вн≥в акредитац≥њ

1.	Ќа¤вн≥сть структурно-лог≥чних схем п≥дготовки фах≥вц≥в за 
ус≥ма напр¤мами та спец≥альност¤ми.
2.	«апровадженн¤ модульноњ системи орган≥зац≥њ навчального 
процесу, системи тестуванн¤ та рейтингового оц≥нюванн¤ знань студент≥в.
3.	ќрган≥зац≥¤ навчального процесу на баз≥ програм навчанн¤, ¤к≥ 
формуютьс¤ ¤к наб≥р зал≥кових кредит≥в, що передбачаЇ в≥дх≥д в≥д 
традиц≥йноњ схеми Днавчальний семестр-навчальний р≥к-навчальний курсФ.
4.	¬веденн¤ граничного терм≥ну навчанн¤ за програмою, включаючи 
граничний терм≥н бюджетного ф≥нансуванн¤.
5.	ƒозв≥л ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни на частковий в≥дх≥д 
в≥д галузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти (дл¤ напр¤м≥в ≥ спец≥альностей, 
дл¤ ¤ких вони затверджен≥).
6.	–озробленн¤ ≥ндив≥дуальних граф≥к≥в навчального закладу з 
урахуванн¤м особливостей кредитно-модульноњ системи орган≥зац≥њ 
навчального процесу.
7.	«арахуванн¤ на навчанн¤ до вищого навчального закладу 
зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки за напр¤мами п≥дготовки.
8.	Ќа¤вн≥сть необх≥дного навчально-методичного, 
матер≥ально-техн≥чного та ≥нформац≥йного забезпеченн¤ кредитно-модульноњ 
системи орган≥зац≥њ навчального процесу.
9.	‘ормуванн¤ програм навчанн¤ ус≥х осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних 
р≥вн≥в на основ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних характеристик випускник≥в та 
осв≥тньо-профес≥йних програм п≥дготовки, ¤к≥ передбачають можлив≥ зм≥ни 
сп≥вв≥дношенн¤ обс¤г≥в кредит≥в осв≥тньоњ та квал≥ф≥кац≥йноњ складових 
п≥дготовки.
10.	¬веденн¤ ≥нституту викладач≥в-куратор≥в ≥ндив≥дуальних 
програм навчанн¤.


ѕ–ќ√–јћј
п≥дготовки та проведенн¤ педагог≥чного експерименту
щодо впровадженн¤ кредитно-модульноњ системи
“ерм≥н проведенн¤ експерименту: 2003-2008 роки.
“ема експерименту Ч кредитно-модульна система орган≥зац≥њ навчального 
процесу у вищих навчальних закладах ”крањни.
јктуальн≥сть експерименту Ч створенн¤ передумов дл¤ входженн¤ ”крањни до 
Їдиного Ївропейського та св≥тового простору шл¤хом впровадженн¤ в 
систему вищоњ осв≥ти ”крањни основних ≥дей, сформульованих Ѕолонською 
декларац≥Їю 1999 року:
	побудова ™вропейськоњ зони вищоњ осв≥ти ¤к передумови 
розвитку моб≥льност≥ громад¤н з можлив≥стю њх працевлаштуванн¤;
	формуванн¤ та зм≥цненн¤ ≥нтелектуального, культурного, 
соц≥ального та науково-техн≥чного потенц≥алу ”крањни ¤к складовоњ 
™вропи;
	посиленн¤ м≥жнародноњ конкурентоспроможност≥ ¤к 
нац≥ональноњ, так ≥ ™вропейськоњ систем вищоњ осв≥ти, п≥двищенн¤ њх 
престижност≥ у св≥т≥;
	конкуренц≥¤ з ≥ншими системами вищоњ осв≥ти за 
студент≥в, вплив та престиж;
	п≥двищенн¤ визначальноњ рол≥ ун≥верситет≥в у розвитку 
нац≥ональних та ™вропейських культурних ц≥нностей (ун≥верситети ¤к нос≥њ 
нац≥ональноњ та ™вропейськоњ св≥домост≥).
ќбТЇкт експерименту Ч система вищоњ осв≥ти ”крањни.
ѕредмет експерименту Ч кредитно-модульна система орган≥зац≥њ навчального 
процесу (дал≥ Ч  ћ—ќЌѕ) у вищих навчальних закладах III -IV р≥вн≥в 
акредитац≥њ.
ћета експерименту Ч науково обірунтувати, розробити та експериментально 
перев≥рити технолог≥ю застосуванн¤ елемент≥в ™вропейськоњ 
кредитно-трансферноњ та акумулюючоњ системи (дал≥ Ч ™ “ј—) в систем≥ 
вищоњ осв≥ти ”крањни та опрацювати сучасн≥ методи оц≥нюванн¤ знань 
студент≥в.
–обоча г≥потеза пол¤гаЇ у тому, що ≥снуюча в ”крањн≥ система вищоњ 
осв≥ти забезпечуЇ ¤к≥сну п≥дготовку студент≥в, њх конкурентоспроможн≥сть 
на нац≥ональному ≥ м≥жнародному ринках прац≥, але потребуЇ адаптац≥њ до 
вимог, ¤к≥ передбачен≥ ™ “ј—.
ƒл¤ дос¤гненн¤ мети експерименту та перев≥рки робочоњ г≥потези 
ставл¤тьс¤ так≥ завданн¤:
Ќа р≥вн≥ ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни:
1.	«авершити розробленн¤ та введенн¤ в д≥ю державного стандарту 
вищоњ осв≥ти за напр¤мами, ¤к≥ включен≥ до експерименту, та стандарт≥в 
вищоњ осв≥ти вищих навчальних заклад≥в, що беруть участь в експеримент≥.
2.	«абезпечити ф≥нансуванн¤ педагог≥чного експерименту.
3.	—творити науково-методичний п≥дрозд≥л дл¤ координац≥њ та 
забезпеченн¤ проведенн¤ експерименту ≥ впровадженн¤ його результат≥в.
4.	¬изначити перел≥к  напр¤м≥в п≥дготовки  та вищих  навчальних 
заклад≥в Ч учасник≥в експерименту.
5.	ƒовести до вищих навчальних заклад≥в Ч учасник≥в експерименту 
матер≥али щодо орган≥зац≥њ навчального процесу в Ївропейських 
ун≥верситетах за системою ™ “ј— та нормативно-методичн≥ матер≥али, що 
регламентують орган≥зац≥ю ≥ технолог≥ю проведенн¤ експерименту.
Ќа р≥вн≥ вищого навчального закладу:
1.	¬жити заход≥в щодо проведенн¤ експерименту.
2.	—творити робочу групу дл¤ орган≥зац≥йного та методичного 
супроводженн¤ експерименту.
3.	ќзнайомити науково-педагог≥чних прац≥вник≥в з≥ зм≥стом та 
умовами проведенн¤ експерименту.
4.	ѕ≥дготувати план заход≥в щодо проведенн¤ експерименту, що 
включаЇ адаптуванн¤ осв≥тньо-профес≥йних програм п≥дготовки за 
в≥дпов≥дними напр¤мами до академ≥чно-ор≥Їнтованих програм Ївропейських 
ун≥верситет≥в, розробленн¤ нормативних та методичних матер≥ал≥в з 
дисципл≥н навчальних план≥в на основ≥ зал≥кових кредит≥в ”крањни та 
™ “ј— тощо.
ќч≥куван≥ результати:
	п≥двищенн¤ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти, конкурентоспроможност≥ 
випускник≥в та престижу нац≥ональноњ вищоњ осв≥ти;
	введенн¤ в д≥ю системи стандарт≥в вищоњ осв≥ти з 
урахуванн¤м специф≥ки кредитно-модульноњ системи;
	створенн¤ системи оц≥нюванн¤ ¤кост≥ осв≥ти студент≥в, 
¤ка найб≥льш адаптована до вимог Ѕолонськоњ декларац≥њ;
	нормативно-методичне забезпеченн¤ академ≥чноњ 
моб≥льност≥ студент≥в у в≥тчизн¤ному та Ївропейському осв≥т¤нському 
простор≥ й створенн¤ передумов взаЇмного визнанн¤ диплом≥в державного 
зразка про вищу осв≥ту на принципах, передбачених ™ “—;
	в≥дпрацюванн¤ робочого вар≥анту  ћ—ќЌѕ 
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ бакалавра та необх≥дноњ 
науково-методичноњ документац≥њ з експериментальних напр¤м≥в.
“»ћ„ј—ќ¬≈ ѕќЋќ∆≈ЌЌя
про орган≥зац≥ю навчального процесу у кредитно-модульн≥й систем≥
¬ступ
ѕодальш≥ соц≥ально-економ≥чн≥ й пол≥тичн≥ зм≥ни в сусп≥льств≥, зм≥цненн¤ 
державност≥ ”крањни, входженн¤ њњ в цив≥л≥зоване св≥тове сп≥втовариство 
неможлив≥ без структурноњ реформи нац≥ональноњ системи вищоњ осв≥ти, 
спр¤мованоњ на забезпеченн¤ моб≥льност≥, працевлаштуванн¤ та 
конкурентоспроможност≥ фах≥вц≥в з вищоњ осв≥ти.
ќдн≥Їю з передумов входженн¤ ”крањни до Їдиноњ ™вропейськоњ зони вищоњ 
осв≥ти Ї дос¤гненн¤ системою вищоњ осв≥ти ”крањни ц≥лей Ѕолонського 
процесу.
Ќа виконанн¤ першочергових завдань, що випливають з вищезазначеного, 
р≥шенн¤м  олег≥њ ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 28 лютого 2003 
р. (протокол є2/3-4) та в≥д 24 кв≥тн¤ 2003 р. (протокол є5/5-4) 
передбачено проведенн¤ з 2003/2004 навчального року педагог≥чного 
експерименту щодо запровадженн¤ кредитно-модульноњ системи орган≥зац≥њ 
навчального процесу (дал≥ Ч  ћ—ќЌѕ) у вищих навчальних закладах III - IV 
р≥вн≥в акредитац≥њ.
ѕри розробц≥ цього положенн¤ враховано засади ™вропейськоњ 
кредитно-трансферноњ та акумулюючоњ Cистеми (дал≥ Ч ™ “ј—).
1. ќ—Ќќ¬Ќ≤ “≈–ћ≤Ќ», ѕќЌя““я “ј ѓ’ ¬»«Ќј„≈ЌЌя
” положенн≥ використано терм≥ни, що подан≥ у «аконах ”крањни Дѕро вищу 
осв≥туФ в≥д 17.01.2002 р. є2984-111 та Дѕро ≥нновац≥йну д≥¤льн≥стьФ в≥д 
04.07.2002 р. є40-”, ƒержавному класиф≥катор≥ профес≥й ƒ  003-96, 
 омплекс≥ нормативних документ≥в дл¤ розробки складових системи 
стандарт≥в вищоњ осв≥ти (додаток є 1 до наказу ћ≥носв≥ти ”крањни в≥д 
31.07.98 р. є285 з≥ зм≥нами та доповненн¤ми, що введен≥ розпор¤дженн¤м 
ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в≥д 05.03.2001 р. є28-р) та введен≥ 
нов≥ терм≥ни в≥дпов≥дно до ц≥лей цього положенн¤, а саме:
кредитно-модульна система орган≥зац≥њ навчального процесу Ч це модель 
орган≥зац≥њ навчального процесу, ¤ка ірунтуЇтьс¤ на поЇднанн≥ модульних 
технолог≥й навчанн¤ та зал≥кових осв≥тн≥х одиниць (зал≥кових кредит≥в);
зал≥ковий кредит Ч це одиниц¤ вим≥ру навчального навантаженн¤ 
необх≥дного дл¤ засвоЇнн¤ зм≥стових модул≥в або блоку зм≥стових модул≥в;
модуль Ч задокументована завершена частина осв≥тньо-профес≥йноњ програми 
(навчальноњ дисципл≥ни, практики, державноњ атестац≥њ), що реал≥зуЇтьс¤ 
в≥дпов≥дними формами навчального процесу;
зм≥стовий модуль Ч це система навчальних елемент≥в, що поЇднанн≥ за 
ознакою в≥дпов≥дност≥ певному навчальному обТЇктов≥.
2. ћ≈“ј “ј «ј¬ƒјЌЌя
ћетою Ч впровадженн¤  ћ—ќЌѕ Ї п≥двищенн¤ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти фах≥вц≥в ≥ 
забезпеченн¤ на ц≥й основ≥ конкурентоспроможност≥ випускник≥в та 
престижу украњнськоњ вищоњ осв≥ти у св≥товому осв≥тньому простор≥.
ќсновними завданн¤ми  ћ—ќЌѕ Ї:
Х	адаптац≥¤ ≥дей — “ј— до системи вищоњ осв≥ти ”крањни дл¤ 
забезпеченн¤ моб≥льност≥ студент≥в у процес≥ навчанн¤ та гнучкост≥ 
п≥дготовки фах≥вц≥в, враховуючи швидкозм≥нн≥ вимоги нац≥онального та 
м≥жнародного ринк≥в прац≥;
Х	забезпеченн¤ можливост≥ навчанн¤ студентов≥ за ≥ндив≥дуальною 
вар≥ативною частиною осв≥тньо-профес≥йноњ програми, що сформована за 
вимогами замовник≥в та побажанн¤м студента та спри¤Ї його саморозвитку ≥ 
в≥дпов≥дно п≥дготовц≥ до житт¤ у в≥льному демократичному сусп≥льств≥;
Х	стимулюванн¤ учасник≥в навчального процесу з метою дос¤гненн¤ 
високоњ ¤кост≥ вищоњ осв≥ти;
Х	унормуванн¤ пор¤дку наданн¤ можливост≥ студенту отриманн¤ 
профес≥йних квал≥ф≥кац≥й в≥дпов≥дно до ринку прац≥.
3. «ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя
3.1.	ƒл¤ впровадженн¤  ћ—ќЌ≤≤ вищий навчальний заклад повинен 
мати три основн≥ елементи ≈—“S:
Х	≥нформац≥йний пакет загальна ≥нформац≥¤ про ун≥верситет, назва 
напр¤м≥в, спец≥альностей, спец≥ал≥зац≥й спец≥альностей, анотац≥њ 
(зм≥стов≥ модул≥) ≥з зазначенн¤м обовТ¤зкових та виб≥ркових курс≥в, 
методики ≥ технолог≥њ викладанн¤, зал≥ков≥ кредити, форми та умови 
проведенн¤ контрольних заход≥в, система оц≥нюванн¤ ¤кост≥ осв≥ти тощо;
Х	догов≥р про навчанн¤ м≥ж студентом ≥ вищим навчальним закладом 
(напр¤м, осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень, пор¤док ≥ джерела 
ф≥нансуванн¤, пор¤док розрахунк≥в);
Х	академ≥чна дов≥дка оц≥нюванн¤ знань, що засв≥дчуЇ дос¤гненн¤ 
студента в систем≥ кредит≥в ≥ за шкалою усп≥шност≥ на ≥ндив≥дуальному 
р≥вн≥ та за системою ≈—“S.
3.2. ‘ормуванн¤ ≥ндив≥дуального навчального плану студента зд≥йснюЇтьс¤ 
на п≥дстав≥ зм≥стових модул≥в (блок≥в зм≥стових модул≥в навчальних 
дисципл≥н), що сформован≥ на основ≥ структурно-лог≥чноњ схеми п≥дготовки 
фах≥вц≥в. Ќавчальна дисципл≥на формуЇтьс¤ ¤к система зм≥стових модул≥в, 
обТЇднаних в блоки зм≥стових модул≥в та розд≥ли навчальноњ дисципл≥ни, 
передбачених дл¤ засвоЇнн¤ студентом.
3.3.	–еал≥зац≥¤ ≥ндив≥дуального навчального плану студента 
зд≥йснюЇтьс¤ прот¤гом часу, ¤кий не перевищуЇ граничного терм≥ну 
навчанн¤. Ќормативний терм≥н навчанн¤ визначаЇтьс¤ на п≥дстав≥ галузевих 
стандарт≥в вищоњ осв≥ти. √раничний терм≥н навчанн¤ може перевищувати 
нормативний на ≤ р≥к. –≥зниц¤ м≥ж граничним ≥ нормативним терм≥нами не 
ф≥нансуЇтьс¤ з державного бюджету.
3.4.	≤ндив≥дуальний навчальний план студента включаЇ нормативн≥ 
та виб≥рков≥ зм≥стов≥ модул≥, що можуть поЇднуватис¤ у певн≥ навчальн≥ 
дисципл≥ни. Ќормативн≥ зм≥стов≥ модул≥ необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ вимог 
нормативноњ частини осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йноњ характеристики. ¬иб≥рков≥ 
зм≥стов≥ модул≥ забезпечують п≥дготовку дл¤ виконанн¤ вимог вар≥ативноњ 
частини осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йноњ характеристики, в тому числ≥ 
в≥дпов≥дност≥ обс¤гу п≥дготовки, передбаченому нормативним терм≥ном 
навчанн¤. ¬они дають можлив≥сть зд≥йснювати п≥дготовку за спец≥ал≥зац≥Їю 
певноњ спец≥альност≥ та спри¤ють академ≥чн≥й моб≥льност≥ ≥ поглиблен≥й 
п≥дготовц≥ в напр¤мах, визначених характером майбутньоњ д≥¤льност≥. 
—укупн≥сть нормативних зм≥стових модул≥в визначаЇ обовТ¤зкову складову 
≥ндив≥дуального навчального плану студента
3.5.	«м≥стов≥ модул≥ нормативних навчальних дисципл≥н 
гуман≥тарного та соц≥ально-економ≥чного циклу при п≥дготовц≥ студент≥в 
на спор≥днених напр¤мках повинн≥ бути ун≥ф≥кованими в встановленому 
пор¤дку.
3.6.	≤ндив≥дуальний навчальний план студента за певним напр¤мом 
формуЇтьс¤ особисто студентом п≥д кер≥вництвом куратора.
3.7.	ѕри формуванн≥ ≥ндив≥дуального навчального плану студента на 
наступний навчальний р≥к враховуЇтьс¤ практичне виконанн¤ студентом 
≥ндив≥дуальних навчальних план≥в поточного ≥ попередн≥х навчальних 
рок≥в.
‘ормуванн¤ ≥ндив≥дуального навчального плану студента за певним напр¤мом 
передбачаЇ можлив≥сть ≥ндив≥дуального вибору зм≥стових модул≥в 
(дисципл≥н) з дотриманн¤м посл≥довност≥ њх вивченн¤ в≥дпов≥дно до 
структурно-лог≥чноњ схеми п≥дготовки фах≥вц≥в. ѕри цьому сума обс¤г≥в 
обовТ¤зкових та виб≥ркових зм≥стових модул≥в, передбачених дл¤ вивченн¤ 
прот¤гом навчального року, повинна становити 60 зал≥кових кредит≥в.
—истема даЇ змогу зд≥йснювати перех≥д студента в межах спор≥днених 
напр¤м≥в п≥дготовки (певноњ галуз≥ знань).
3.8.	—пор≥днен≥сть напр¤м≥в п≥дготовки визначаЇтьс¤ сп≥льн≥стю 
перел≥ку зм≥стових модул≥в, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до нормативноњ складовоњ 
≥ндив≥дуального навчального плану студента цих напр¤мк≥в п≥дготовки, 
коли р≥зниц¤ м≥ж обс¤гами необх≥дних зм≥стових модул≥в може бути 
засвоЇна студентом у межах граничного терм≥ну п≥дготовки.
3.9.	«арахуванн¤ зм≥стових модул≥в (дисципл≥н), включених в 
≥ндив≥дуальний навчальний план, зд≥йснюЇтьс¤ за результатами певного 
виду контролю ¤кост≥ осв≥ти студента прот¤гом навчального року, ¤к 
правило, без орган≥зац≥њ зал≥ково-екзаменац≥йних сес≥й.
3.10.	—истема оц≥нюванн¤ ¤кост≥ осв≥ти студента (зарахуванн¤ 
зал≥кових кредит≥в) маЇ бути стандартизованою та формал≥зованою.
4. ѕ–»Ќ÷»ѕ»
■	ѕор≥вн¤льноњ трудом≥сткост≥ кредит≥в пол¤гаЇ в дос¤гненн≥ 
кожним студентом встановлених ™ “ј— норм, ¤к≥ забезпечують академ≥чну 
моб≥льн≥сть студент≥в, державне ≥ м≥жнародне визнанн¤ результат≥в осв≥ти 
на конкретних етапах виконанн¤ студентом ≥ндив≥дуального навчального 
плану.
■	 редитност≥ пол¤гаЇ в декомпозиц≥њ зм≥сту осв≥ти й 
навчанн¤ на в≥дносно Їдин≥ та самост≥йн≥ за навчальним навантаженн¤м 
студент≥в частки, ¤к≥ забезпечують:
а) на р≥вн≥ ≥ндив≥дуального навчального плану Ч наб≥р (акумулюванн¤) 
заданоњ трудом≥сткост≥ к≥лькост≥ кредит≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають 
розрахунков≥й норм≥ виконанн¤ студентом навчального навантаженн¤ в 
умовах кредитно-модульноњ орган≥зац≥њ навчального процесу;
б) на р≥вн≥ вивченн¤ навчальноњ дисципл≥ни Ч наб≥р (акумулюванн¤) 
заданоњ дл¤ даноњ дисципл≥ни к≥лькост≥ кредит≥в, що включають в себе 
виконанн¤ необх≥дних вид≥в роб≥т, ¤к≥ передбачен≥ програмою вивченн¤ 
навчальноњ дисципл≥ни.
■	ћодульност≥ визначаЇ п≥дх≥д до орган≥зац≥њ оволод≥нн¤ 
студентом зм≥стовими модул¤ми ≥ про¤вл¤Їтьс¤ через специф≥чну дл¤ 
модульного навчанн¤ орган≥зац≥ю метод≥в й прийом≥в навчально-виховних 
заход≥в, основним зм≥стом ¤ких Ї активна самост≥йно-творча п≥знавальна 
д≥¤льн≥сть студента.
■	ћетодичного консультуванн¤ пол¤гаЇ у науковому та 
≥нформац≥йно-методичному забезпеченн≥ д≥¤льност≥ учасник≥в осв≥тнього 
процесу.
■	ќрган≥зац≥йноњ динам≥чност≥ пол¤гаЇ в забезпеченн≥ 
можливостей зм≥ни зм≥сту навчанн¤ з урахуванн¤м динам≥ки соц≥ального 
замовленн¤ ≥ потреб прац≥.
■	√нучкост≥ та партнерства пол¤гаЇ в побудов≥ системи 
осв≥ти так, щоб зм≥ст й шл¤хи дос¤гненн¤ ц≥лей осв≥ти та профес≥йноњ 
п≥дготовки в≥дпов≥дали ≥ндив≥дуальним потребам ≥ можливост¤м студента.
■	ѕр≥оритетност≥ зм≥стовоњ й орган≥зац≥йноњ самост≥йност≥ 
та зворотного звТ¤зку пол¤гаЇ у створенн≥ умов орган≥зац≥њ навчанн¤, що 
вим≥рюЇтьс¤ та оц≥нюЇтьс¤ результатами самост≥йноњ п≥знавальноњ 
д≥¤льност≥ студент≥в,
■	Ќауковост≥ та прогностичност≥ пол¤гаЇ у побудов≥ 
(встановленн≥) ст≥йких звТ¤зк≥в зм≥сту навчанн¤ з науковими 
досл≥дженн¤ми.
■	“ехнолог≥чност≥ та ≥нновац≥йност≥ пол¤гаЇ у використанн≥ 
ефективних педагог≥чних та ≥нформац≥йних технолог≥й, що спри¤Ї ¤к≥сн≥й 
п≥дготовц≥ фах≥вц≥в з вищою осв≥тою та входженню в Їдиний ≥нформац≥йний 
та осв≥тн≥й прост≥р.
■	”св≥домленн¤ перспективи пол¤гаЇ в забезпеченн≥ умов дл¤ 
глибокого розум≥нн¤ студентом ц≥лей осв≥ти та профес≥йноњ п≥дготовки, а 
також можливост≥ њх усп≥шного дос¤гненн¤.
■	ƒ≥агностичност≥ пол¤гаЇ в забезпеченн≥ можливост≥ 
оц≥нюванн¤ р≥вн¤ дос¤гненн¤ та ефективност≥, сформульованих ≥ 
реал≥зованих в систем≥, ц≥лей осв≥ти та профес≥йноњ п≥дготовки.
5. ‘ќ–ћ» ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ Ќј¬„јЌЌя
‘ормами орган≥зац≥њ процесу в умовах  ћ—ќЌ√“ Ї: лекц≥њ, практичн≥, 
сем≥нарськ≥, лабораторн≥ та ≥ндив≥дуальн≥ зан¤тт¤, ус≥ види практик, 
консультац≥й, виконанн¤ ≥ндив≥дуальних та ≥нших завдань викладача, 
самост≥йна робота, ус≥ форми ≥ види контролю усп≥шност≥ студент≥в (окр≥м 
державноњ атестац≥њ) та ≥нш≥ форми ≥ види навчальноњ д≥¤льност≥. ѕри 
цьому, залежно в≥д характеру навчальноњ дисципл≥ни та характеру 
д≥¤льност≥ студента, ¤к≥сть виконанн¤ студентом навчальних завдань 
оц≥нюЇтьс¤ р≥внем њх виконанн¤.
6. ќ–√јЌ≤«ј÷≤…Ќќ-ћ≈“ќƒ»„Ќ≈ «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя
ќрган≥зац≥йно-методичне забезпеченн¤  ћ—ќЌѕ передбачаЇ використанн¤ ус≥х 
документ≥в, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищоњ осв≥ти, 
адаптованих ≥ доповнених з урахуванн¤м особливостей ц≥Їњ системи.
7.  ќЌ“–ќЋ№ ”—ѕ≤ЎЌќ—“≤ —“”ƒ≈Ќ“ј
 онтроль усп≥шност≥ студента зд≥йснюЇтьс¤ з використанн¤м метод≥в ≥ 
засоб≥в, що встановлюютьс¤ вищим навчальним закладом. јкадем≥чн≥ усп≥хи 
студента визначаютьс¤ за допомогою системи оц≥нюванн¤, що 
використовуЇтьс¤ у вищому навчальному заклад≥, реЇструЇтьс¤ прийн¤тим у 
вищому навчальному заклад≥ чином з обовТ¤зковим переведенн¤м оц≥нок до 
нац≥ональноњ шкали та шкали ≈—“S.
ќц≥нки студентам можна виставл¤ти так:
«а шкалою ≈—“S	«а нац≥ональною шкалою	«а шкалою ¬Ќ«
ј	5 (в≥дм≥нно)	90-100
¬—	4(добре)	75-89
D≈	3 (задов≥льно)	60-74
F’	2 (незадов≥льно) з можлив≥стю повторного складанн¤ 
35-59
F	2 (незадов≥льно) з обовТ¤зковим повторним курсом	1-34
F’ означаЇ: Днезадов≥льноФ Ч необх≥дно виконати певну додаткову роботу 
дл¤ усп≥шного складанн¤ ≥спиту;
F означаЇ: Днезадов≥льноФ Ч необх≥дна значна подальша робота.
¬ключенн¤ даних про незадов≥льн≥ оц≥нки до зал≥ковоњ книжки Ї 
необовТ¤зковим.
ƒержавна атестац≥¤ студент≥в проводитьс¤ в≥дпов≥дно до чинноњ 
нормативноњ бази.
8. ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ ѕ≈–≈¬≈ƒ≈ЌЌя, ¬≤ƒ–ј’”¬јЌЌя,
ѕќЌќ¬Ћ≈ЌЌя —“”ƒ≈Ќ“≤¬ “ј ѕ≈–≈–»¬јЌЌя
ѓ’Ќ№ќ√ќ Ќј¬„јЌЌя
8.1. «агальний пор¤док переведенн¤, в≥драхуванн¤, поновленн¤ студент≥в 
та перериванн¤ њхнього навчанн¤, зазначений у Дѕоложенн≥ про пор¤док 
переведенн¤, в≥драхуванн¤ та поновленн¤ студент≥в вищих заклад≥в 
осв≥тиФ, затвердженого ћ≥н≥стерством осв≥ти в≥д 15.07.96 є245.
8.2.	ѕри переведенн≥ (п. 10) студент додатково додаЇ до за¤ви 
коп≥ю договору про навчанн¤ в попередньому навчальному заклад≥, 
академ≥чну дов≥дку за весь пер≥од навчанн¤, з обовТ¤зковим зазначенн¤м 
назв дисципл≥н, загальноњ к≥лькост≥ годин, зал≥кових кредит≥в, 
передбачених на њх вивченн¤ та форм контролю, програми дисципл≥н 
(зм≥стов≥ модул≥).
ѕри позитивному розгл¤д≥ ректором за¤ви, деканат проводить 
перезара-хуванн¤ результат≥в навчанн¤ з дисципл≥н шл¤хом пор≥вн¤нн¤ 
зм≥стових модул≥в та визначаЇ академ≥чну р≥зницю нормативних зм≥стових 
модул≥в, ¤ка не повинна перевищувати, ¤к правило, 10 навчальних 
дисципл≥н.
8.3.	¬≥драхуванн¤ студента за академ≥чну неусп≥шн≥сть 
зд≥йснюЇтьс¤ у випадках невиконанн¤ студентом ≥ндив≥дуального 
навчального плану, не зарахованих результат≥в 3-х семестрових контрол≥в 
або у звТ¤зку з неможлив≥стю сформувати студентом ≥ндив≥дуального плану 
на наступний р≥к внасл≥док не зарахуванн¤ йому запланованих зм≥стових 
модул≥в та обмежень, накладених структурно-лог≥чноњ схемою п≥дготовки, а 
також за порушенн¤ умов договору про навчанн¤.
8.4.	—тудент може вз¤ти перерву у навчанн≥ (академ≥чну в≥дпустку, 
повторний курс), зг≥дно з пор¤дком наданн¤ академ≥чноњ в≥дпустки та 
повторний курс, зазначеного у Дѕоложенн≥ про академ≥чн≥ в≥дпустки та 
повторне навчанн¤ у вищих закладах осв≥тиФ в≥д 06.06.96 р. є191.
9.	—“»ѕ≈Ќƒ≤јЋ№Ќ≈ «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя —“”ƒ≈Ќ“≤¬
9.1.	—типенд≥альне забезпеченн¤ студент≥в зд≥йснюЇтьс¤ за 
п≥дсумками виконанн¤ ≥ндив≥дуального плану, виход¤чи з основних 
положень: Дѕор¤дку призначенн¤, виплати та розм≥р≥в стипенд≥ального 
забезпеченн¤ учн≥в, студент≥в, курсант≥в, слухач≥в, кл≥н≥чних 
ординатор≥в, асп≥рант≥в ≥ докторант≥вФ, затвердженого  аб≥нетом 
ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 08.08.2001 р. є950.
9.2.	ѕри перевищенн≥ граничного терм≥ну навчанн¤ стипенд≥¤ 
студентам не призначаЇтьс¤, оск≥льки цей етап навчанн¤ не ф≥нансуЇтьс¤ з 
державного бюджету.
10.	 ќЌ“–ќЋ№ ¬» ќЌјЌЌя ≤Ќƒ»¬≤ƒ”јЋ№Ќќ√ќ
Ќј¬„јЋ№Ќќ√ќ ѕЋјЌ” —“”ƒ≈Ќ“ј
10.1.	Ќаданн¤ квал≥ф≥кованих консультац≥й щодо формуванн¤ 
≥ндив≥дуального навчального плану студента, його реал≥зац≥њ прот¤гом 
всього пер≥оду навчанн¤ покладаЇтьс¤ на куратора.
10.2.	 уратором може бути науково-педагог≥чний прац≥вник 
випусковоњ кафедри, ¤к правило, професор або доцент, ірунтовно 
ознайомлений з вимогами в≥дпов≥дних галузевих стандарт≥в вищоњ осв≥ти.
 уратор призначаЇтьс¤ наказом ректора вищого навчального закладу за 
поданн¤м декана в≥дпов≥дного факультету (директора ≥нституту). ” рамках 
виконанн¤ своњх функц≥й куратор п≥дпор¤дкований заступнику декана 
факультету (заступник директора ≥нституту), ¤кий в≥дпов≥даЇ за 
формуванн¤ ≥ндив≥дуального навчального плану студента.
10.3.	Ќа куратора покладаЇтьс¤ виконанн¤ таких основних завдань:
■	ознайомленн¤ студента з нормативно-методичними 
матер≥алами (≥нформац≥йним пакетом тощо), ¤к≥ регламентують орган≥зац≥ю 
навчального процесу за кредитно-модульною системою;
■	наданн¤ рекомендац≥й студентам щодо формуванн¤ њх 
≥ндив≥дуального навчального плану з урахуванн¤м  засвоЇних зм≥стових 
модул≥в (навчальних дисципл≥н) за час перебуванн¤ в ≥нших навчальних 
закладах ”крањни або за кордоном;
■	погодженн¤ ≥ндив≥дуального навчального плану студента та 
поданн¤ його на затвердженн¤ деканов≥ факультету (директоров≥ 
≥нституту);
■	контроль за реал≥зац≥Їю ≥ндив≥дуального навчального плану 
студента на п≥дстав≥ в≥домостей про зарахован≥ студенту зал≥ков≥ кредити 
з подальшим поданн¤м пропозиц≥й щодо продовженн¤ навчанн¤ студента або 
щодо його в≥драхуванн¤.
10.4.	 уратор маЇ право:
■	в≥дв≥дувати вс≥ види зан¤ть зг≥дно з ≥ндив≥дуальним 
навчальним планом студента;
■	подавати пропозиц≥њ деканов≥ факультету (директоров≥ 
≥нституту) щодо переведенн¤ на наступний курс, в≥драхуванн¤ та 
заохоченн¤ студента;
■	подавати пропозиц≥њ щодо пол≥пшенн¤ навчального процесу 
та д≥¤льност≥ куратор≥в.
11. ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ Ќќ–ћ”¬јЌЌя Ќј¬„јЋ№Ќќ√ќ
Ќј¬јЌ“ј∆≈ЌЌя
¬ умовах проведенн¤ педагог≥чного експерименту з  ћ—ќЌѕ встановлюютьс¤ 
норми часу:
■	дл¤ проведенн¤ зал≥ку Ч 0,25 години на одного студента;
■	за кер≥вництво куратору Ч 4 години на кожного студента за 
навчальний р≥к.
≤нш≥ норми часу регламентован≥ наказом ћќЌ ”крањни в≥д 07.08.2002 р. 
є450 Дѕро затвердженн¤ норм часу дл¤ плануванн¤ ≥ обл≥ку навчальноњ 
роботи та перел≥ку основних вид≥в, методичноњ, науковоњ й орган≥зац≥йноњ 
роботи педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в ¬Ќ«
2.4. ѕроблеми реал≥зац≥њ ECTS та  ћ—ќЌѕ
–еал≥зац≥¤ положень ECTS у вигл¤д≥ кредитно-модульноњ системи 
орган≥зац≥њ навчального процесу Ч це р≥шуча спроба ”крањни адаптувати 
нац≥ональну вищу школу до Ївропейських осв≥тн≥х стандарт≥в. «розум≥ло, 
що цей шл¤х не легший ≥, безперечно, викличе багато суперечностей та 
супротиву на шл¤ху до його вт≥ленн¤ в житт¤.
Ќа наш погл¤д, вже на першому етап≥ впровадженн¤ положень Ѕолонського 
процесу та системи ECTS потр≥бно буде вир≥шувати так≥ основн≥ проблеми:
1.	ѕровести Дкредитуванн¤Ф навчальних план≥в ≥ пор¤д з к≥льк≥стю 
годин, в≥дведених на ус≥ види навчальноњ д≥¤льност≥ студент≥в, зазначити 
к≥льк≥сть кредит≥в в≥дпов≥дно до вимог ECTS.
2.	–озробити шкалу переведенн¤ внутр≥шньовуз≥вських оц≥нок 
(нац≥ональн≥ системи) на оц≥нки за вимогами ECTS.
3.	ѕерегл¤нути принципи орган≥зац≥њ науковоњ д≥¤льност≥ 
викладач≥в. ƒл¤ Ївропейськоњ вищоњ школи акс≥омою завжди було: в 
аудитор≥ю викладач маЇ йти з власним науковим доробком. ¬ його лекц≥¤х 
маЇ бути  присутн≥м результат завершених чи виконуваних наукових 
досл≥джень. якщо ц≥ м≥рки застосувати до б≥льшост≥ наших викладач≥в, то 
прийдемо до невт≥шного висновку: у наших ¬Ќ« викладають у кращому 
випадку викладач≥-методисти, а не активн≥ науковц≥-досл≥дники. «анепад 
науково-досл≥дноњ роботи, ¤кий ставс¤ з в≥домих причин, серйозно 
ускладнюЇ дос¤гненн¤ Ївропейських стандарт≥в в осв≥т≥, тому настав час 
вир≥шувати цю проблему шл¤хом активного залученн¤ власних кошт≥в ¬Ќ«.
4.	”сунути хибну тенденц≥ю до дробленн¤ навчальних дисципл≥н, за 
¤коњ формуванн¤ навчального плану зд≥йснюЇтьс¤ не з ≥нтерес≥в студент≥в, 
а п≥д конкретного професора чи доцента. «а нашою оц≥нкою, б≥л¤ 30% 
дисципл≥н навчальних план≥в п≥дготовки фах≥вц≥в з техн≥чних, буд≥вельних 
та економ≥чних напр¤м≥в мають загальний обс¤г 1,0Ц1,5 украњнського 
кредиту (54 год), а б≥л¤ 50% дисципл≥н мають не б≥льше 2Цх кредит≥в. 
Ќадм≥рна к≥льк≥сть таких м≥н≥-дисципл≥н маЇ так≥ негативн≥ насл≥дки:
Х	не дозвол¤Ї сформувати системний характер навчального 
матер≥алу;
Х	за м≥н≥мальноњ к≥лькост≥ годин неможливо запровадити трен≥нгов≥ 
технолог≥њ, орган≥зувати виконанн¤ комплексних завдань;
Х	неминуче дублюванн¤ у викладенн≥ матер≥алу, коли один ≥ той же 
категор≥йний апарат розгл¤даЇтьс¤ у 3-х Ц 4-х дисципл≥нах, до того ж у 
р≥зн≥й ≥нтерпретац≥њ;
Х	нагромадженн¤ значноњ к≥лькост≥ м≥н≥-дисципл≥н, ¤к≥ сл≥д 
розгл¤дати ¤к розд≥л повноц≥нного курсу, призводить до перевантаженн¤ ¤к 
студент≥в, так ≥ викладач≥в, ¤к≥ втрачають можлив≥сть займатис¤ науковою 
д≥¤льн≥стю, профес≥йно зростати.
«а ≥снуючоњ к≥лькост≥ дисципл≥н та м≥н≥-кредит≥в на њх вивченн¤ ми не 
будемо зрозум≥лими у ™вроп≥, будуть страждати наш≥ студенти, ¤ким не 
будуть перезараховувати т≥ чи ≥нш≥ дисципл≥ни через њх низьку 
трудом≥стк≥сть. ¬ Ївропейських ун≥верситетах студенти вивчають, ¤к 
правило, 10 дисципл≥н на р≥к ( по 5 за семестр). јудиторне навантаженн¤ 
на дисципл≥ну Ч 3 години, отже тижневе навантаженн¤ складаЇ 15 годин, а 
у виключних випадках Ч 18 годин (¤кщо навальних дисципл≥н 6). ¬ 
украњнських ¬Ќ« тижневе навантаженн¤ с¤гаЇ 28-36 годин.
5.	”досконалити структуру робочого часу викладач≥в ≥ студент≥в, 
наповнити його ¤к≥сно новим зм≥стом р≥зних вид≥в педагог≥чного 
навантаженн¤ ≥ навчальноњ д≥¤льност≥. —туденти Ївропейських ¬Ќ« значно 
пл≥дн≥ше працюють у ход≥ самост≥йноњ роботи пор≥вн¤но з украњнськими 
студентами. ¬они мають б≥льш напружен≥ ≥ндив≥дуальн≥ завданн¤ з 
п≥дготовки реферат≥в, зв≥т≥в, допов≥дей, есе, розрахункових роб≥т тощо. 
—амост≥йна робота маЇ конкретний результат, тому повинна п≥дл¤гати 
перев≥рц≥, захисту ≥ оц≥нюванню. ” звТ¤зку з цим ми маЇмо перегл¤нути 
≥снуючу в наших ¬Ќ« практику орган≥зац≥њ самост≥йноњ роботи, наповнити 
реальним зм≥стом ≥ндив≥дуальну роботу викладача з≥ студентом.
6.	«м≥нити систему оц≥нюванн¤, д≥агностики знань студент≥в з 
огл¤ду на приЇднанн¤ до вимог Ївропейських стандарт≥в шл¤хом вир≥шенн¤ 
триЇдиного завданн¤ [3]:
Х	урахувати накопичений досв≥д у вищ≥й школ≥ ”крањни та 
опрацювати найб≥льш доц≥льн≥ п≥дходи;
Х	опанувати систему оц≥нюванн¤ знань за шкалою ECTS;
Х	в≥дпрацювати технолог≥ю взаЇмопереведенн¤ оц≥нок, що прийн¤т≥ в 
нац≥ональн≥й систем≥, до оц≥нок ECTS.
¬ систем≥ загальноњ д≥агностики знань важливого значенн¤ набуваЇ поточна 
робота ≥ поточне оц≥нюванн¤ через впровадженн¤ 100-бальноњ шкали 
оц≥нюванн¤.
7.	¬провадити св≥тову тенденц≥ю переважного проведенн¤ екзамен≥в 
у письмов≥й форм≥. ¬ ™вроп≥ екзамен в усн≥й форм≥ нер≥дко сприймаЇтьс¤ 
¤к порушенн¤ прав людини, ¤к форма контролю, за ¤кою з субТЇктивних 
причин студент не маЇ змоги самореал≥зуватис¤, захистити своЇ право на 
обТЇктивн≥сть в оц≥нюванн≥ знань. ќбТЇктивними студенти Ївропейських 
ун≥верситет≥в вважають ≥ тестов≥ екзамени.
ўо ж стосуЇтьс¤ зал≥к≥в, то в б≥льшост≥ Ївропейських крањн њх просто не 
≥снуЇ, а ми практикуЇмо њх лише за давньоњ звички.
Ќе можна об≥йти ≥ такого питанн¤, ¤к масове використанн¤ студентами 
ДшпаргалокФ, ¤кими користуютьс¤ ¤к в≥дм≥нники, так ≥ дв≥Їчники. 
™вропейськ≥ ¬Ќ« такого ¤вища не знають, що повТ¤зано ¤к з ментал≥тетом 
та психолог≥Їю заруб≥жних студент≥в, так ≥ надзвичайно жорсткими 
санкц≥¤ми по в≥дношенню до тих, хто ними користуЇтьс¤. ” заруб≥жних 
ун≥верситетах нормальною Ї ситуац≥¤, коли п≥д час екзамену студент 
п≥дн≥маЇ руку ≥ за¤вл¤Ї, що його сус≥д користуЇтьс¤ шпаргалкою. ≤ це не 
викликаЇ негативноњ оц≥нки з боку однокурсник≥в.
8.	¬провадити прозор≥сть навчального процесу, повну 
≥нформован≥сть студент≥в про зм≥ст навчальних план≥в та навчальних 
програм, розширенн¤ виб≥рковоњ складовоњ робочих навчальних план≥в, 
прозор≥сть критер≥њв ≥ процедури оц≥нюванн¤ знань.
9.	ќпанувати систему перезарахуванн¤ навчальних дисципл≥н 
(курс≥в) при переход≥ з одного вищого навчального закладу до ≥ншого з 
дотриманн¤м вимог ¤к нац≥ональних, так ≥ Ївропейських стандарт≥в 
д≥агностики та оц≥нюванн¤ навчальноњ д≥¤льност≥ студент≥в.
10.	«м≥нити пор¤док л≥кв≥дац≥њ академ≥чноњ заборгованост≥, 
привести його до загальноЇвропейськоњ практики. —туденти 
зах≥дноЇвропейських ¬Ќ«, особливо платноњ форми навчанн¤, мають право 
л≥кв≥дувати академзаборгован≥сть до наступноњ сес≥њ або перенесенн¤ њњ 
на наступний семестр за ≥ндив≥дуальним планом з правом продовженн¤ 
терм≥ну навчанн¤, ¤кщо у цьому Ї потреба.
11.	 ритично оц≥нити д≥ючий пор¤док державноњ атестац≥њ 
бакалавр≥в. якщо студент виконував упродовж 4-х рок≥в вимоги державного 
(Ївропейського) стандарт≥в, виконав навчальний план, то ¤ка потреба в 
додатковому контрол≥ з боку ƒ≈ ? « нашоњ точки зору, доц≥льн≥ше 
впровадити екзамен (можливо державний) при вступ≥ до маг≥стратури.
12.	ѕ≥двищити  р≥вень методичного забезпеченн¤ навчального 
процесу. ¬≥дсутн≥сть достатньоњ к≥лькост≥ сучасних п≥дручник≥в та 
навчальних пос≥бник≥в привела до того, що масовою стала практика 
Ддиктант≥вФ п≥д час лекц≥й, засилл¤ навчального процесу вс≥л¤кими 
ДметодичкамиФ. Ќа наш погл¤д, 100% методичне забезпеченн¤ навчального 
процесу на першому етап≥ впровадженн¤ кредитно-модульноњ системи можливе 
шл¤хом створенн¤ ≥нтерактивних комплекс≥в методичного забезпеченн¤ 
навчальних дисципл≥н ¤к на паперових, так ≥ електронних нос≥¤х з 
розм≥щенн¤м њх на веб-стор≥нках кафедр. —л≥д спростити заформал≥зовану 
систему отриманн¤ гриф≥в ћќЌ” дл¤ п≥дручник≥в та навчальних пос≥бник≥в. 
«а д≥ючоњ процедури, п≥сл¤ виправленн¤ вс≥л¤ких субТЇктивних зауважень 
рецензент≥в вони перетворюютьс¤ не в авторський, а нев≥домо чий погл¤д 
на навчальну дисципл≥ну, що Ї порушенн¤м вимог Ѕолонського процесу. Ќа 
наш погл¤д, право наданн¤ гриф≥в повинн≥ мати не лише ћќЌ”, а й 
нац≥ональн≥ ун≥верситети.
13.	ѕ≥двищенн¤ педагог≥чноњ профес≥йност≥ викладач≥в. ¬ища школа 
”крањни вже звикла до своЇр≥дноњ методики викладанн¤. ќдн≥ вже ДвирослиФ 
на н≥й ≥ не знають ≥ншоњ, або не хочуть знати. ≤нш≥ усв≥домлюють всю 
порочн≥сть викладанн¤ п≥д диктовку, але в≥д нењ не в≥дмовл¤ютьс¤, вона 
њх влаштовуЇ. «начн≥й частин≥ викладач≥в бракуЇ досв≥ду, профес≥йних 
навичок, знань сучасних технолог≥й ≥ методик викладанн¤. ¬ таких умовах 
потр≥бно розширити мережу Ўк≥л педагог≥чноњ майстерност≥, орган≥зовувати 
масове п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, стажуванн¤ в ≥нших ¬Ќ«, у т.ч. ≥ 
заруб≥жних. ћи повинн≥ зрозум≥ти, що Ївроосв≥ту можуть надати викладач≥ 
з Ївропейським досв≥дом та р≥внем власноњ профес≥йноњ п≥дготовки.
14.	ћаксимальна ≥нформован≥сть студента. ƒоц≥льно видавати 
дов≥дники та ≥нформац≥йн≥ пакети дл¤ в≥тчизн¤них та заруб≥жних 
студент≥в, забезпечити ≥нформац≥Їю про Ѕолонський процес та 
кредитно-модульну систему навчанн¤ вс≥х учасник≥в навчального процесу. 
—туденти украњнських ¬Ќ« вже на початку семестру повинн≥ знати, що вони 
мають вивчати, ¤кими будуть критер≥њ оц≥нюванн¤ њх знань, ск≥льки бал≥в 
вони можуть отримати п≥д час поточних та п≥дсумкових контрольних 
заход≥в. ƒл¤ цього на сайтах ун≥верситет≥в потр≥бно розм≥стити комплекти 
(комплекси) навчально-методичних матер≥ал≥в по кожн≥й з дисципл≥н 
навчального плану у склад≥:
Х	зм≥ст робочоњ програми дисципл≥ни (курсу);
Х	тематики лабораторно-практичних та сем≥нарських зан¤ть;
Х	тематика самост≥йноњ роботи;
Х	тематика ≥ндив≥дуальноњ роботи;
Х	приклади типових завдань, що винос¤тьс¤ на екзамен;
Х	пор¤док поточного та п≥дсумкового оц≥нюванн¤ знань;
Х	особливост≥ поточного контролю знань студент≥в заочноњ та 
дистанц≥йноњ форм навчанн¤;
Х	зразок екзаменац≥йного б≥лета чи тесту;
Х	список рекомендованоњ л≥тератури та ≥нформац≥йних джерел.
” ц≥лому ж вс¤ п≥дготовча робота приЇднанн¤ до Ѕолонського процесу маЇ 
зд≥йснюватис¤ за спец≥ально розробленим планом ≥ головний наголос 
потр≥бно робити не ст≥льки на експеримент, ск≥льки на пл≥дну щоденну 
роботу. ≤ сл≥д памТ¤тати, що, незважаючи на те, що до Ѕолонськоњ 
конвенц≥њ приЇдналис¤ б≥льш≥сть Ївропейських крањн, серед 
науково-осв≥тньоњ громадськост≥ не вщухаЇ бурхлива суперечка щодо 
насл≥дк≥в ц≥Їњ под≥њ. ƒехто повн≥стю заперечуЇ необх≥дн≥сть ≥нтеграц≥њ 
Ївропейських осв≥тн≥х систем, а ≥нш≥ вважають, що лише Ѕолонський процес 
здатний вир≥шити проблеми вищоњ осв≥ти. ÷е радикальн≥ погл¤ди, а ≥стина, 
напевно, лежить десь посередин≥. ƒл¤ ”крањни неприЇднанн¤ до Ѕолонського 
процесу в реал≥¤х новоњ пол≥тичноњ та економ≥чноњ ситуац≥њ, викликаноњ 
помаранчевою революц≥Їю, було б величезною помилкою. ≤ такоњ помилки 
вона не припуститьс¤. “им б≥льше, що варто усв≥домлювати Ч основою 
Ївропейськоњ осв≥тньоњ реформи Ї встановленн¤ м≥жнародних стандарт≥в, 
¤к≥ ™вропа може прийн¤ти ≥ без ”крањни. ј несприйн¤тт¤ њх рано чи п≥зно 
стане серйозною перешкодою дл¤ випускник≥в украњнських ¬Ќ« на 
≥нтернац≥онал≥зованому ринку прац≥. јле й великою помилкою було б 
некритичне ставленн¤ до окремих його положень, посп≥шн≥сть при 
впровадженн≥ тих чи ≥нших новац≥й без створенн¤ необх≥дних передумов, 
тому що Ѕолонський процес Ч це не ун≥ф≥кац≥¤ Ївропейськоњ осв≥ти, а њњ 
гармон≥зац≥¤.
¬ ”крањн≥ Ѕолонський процес маЇ ≥ншу назву Ч кредитно-модульна система 
орган≥зац≥њ навчального процесу ( ћ—ќЌѕ) та дещо в≥дм≥нн≥ форми його 
реал≥зац≥њ, але дл¤ нас це маЇ означати лише одне: завд¤ки цьому процесу 
ми маЇмо набути нових конкурентних переваг нац≥ональноњ осв≥ти, 
дос¤гнути нового р≥вн¤ конкурентоспроможност≥ наших випускник≥в ≥ 
одночасно гармон≥зувати нашу осв≥ту, стати зрозум≥лим в ™вроп≥, а ™вропа 
зрозум≥л≥шою нам. ¬се краще, що маЇ Ѕолонський процес ми маЇмо так 
вписати в практику осв≥т¤нськоњ д≥¤льност≥, щоб не зашкодити в≥тчизн¤н≥й 
вищ≥й осв≥т≥, зберегти елементи власних конкурентних переваг та 
приростити њх кращими надбанн¤ми Ївропейськоњ та св≥товоњ практики.
≤нформац≥йн≥ технолог≥њ в управл≥нн≥ навчальним процесом

—в≥товий досв≥д орган≥зац≥њ та метод≥в вищоњ осв≥ти у р≥зних крањнах 
завд¤ки новим ≥нформац≥йним технолог≥¤м може бути пор≥вн¤но та 
систематизовано з метою  впровадженн¤ найкращих ≥дей у розробку 
ефективноњ в≥тчизн¤ноњ осв≥ти та зробити орган≥чним њњ входженн¤ у 
Їдину Ївропейську  осв≥тню систему що декларована Ѕолонськими угодами.
ќсновними задачами д≥¤льност≥ вищого навчального закладу в орган≥зац≥њ 
управл≥нн¤ навчального процесу Ї:
	забезпеченн¤ навчального процесу квал≥ф≥кованими 
кадрами, ¤к≥ мають глибок≥ теоретичн≥ знанн¤ та практичний досв≥д з 
осв≥тн≥х напр¤м≥в п≥дготовки  фах≥вц≥в в≥дпов≥дних 
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в;
	методичне забезпеченн¤ навчального процесу, ¤ке дозвол¤Ї 
проводити навчанн¤ в≥дпов≥дно до встановлених ц≥л≥й п≥дготовки;
	≥нформац≥йне забезпеченн¤  викладач≥в та студент≥в 
достатнЇ дл¤ р≥шенн¤ задач визначених зм≥стом методичного забезпеченн¤;
	створенн¤ благод≥йних умов щодо в≥льного та повноц≥нного 
доступу студент≥в та викладач≥в до ресурс≥в ≥нформац≥йного забезпеченн¤;
	управл≥нн¤ процесом навчанн¤ професорсько-викладацьким 
колективом;
	контроль результат≥в процесу навчанн¤ шл¤хом  розробки 
та використанн¤ системи перев≥рки знань, вм≥нь та навичок, ¤к≥ були 
отриман≥ при вивченн≥ затверджених предметних областей.
ƒл¤ усп≥шного вир≥шенн¤ цих задач у Ќац≥ональн≥й доктрин≥ розвитку 
осв≥ти одним з основних напр¤м≥в Ї запровадженн¤ осв≥тн≥х ≥нновац≥й, 
≥нформац≥йних технолог≥й, зд≥йсненн¤  комп'ютеризац≥њ   навчальних 
заклад≥в та забезпеченн¤  ефективноњ п≥дготовки та п≥двищенн¤ 
квал≥ф≥кац≥њ   науково-педагог≥чних прац≥вник≥в.
–озробка сучасноњ автоматизованоњ ≥нформац≥йно-анал≥тичноњ системи 
управл≥нн¤ ун≥верситетом маЇ спри¤ти п≥двищенню ¤кост≥  осв≥ти, 
оновл¤ти  њњ зм≥ст та форми орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу.
” ќдеському нац≥ональному морському ун≥верситет≥ (ќЌћ”) розробл¤Їтьс¤ 
Їдина автоматизована система управл≥нн¤ вищим навчальним закладом до 
складу ¤коњ вход¤ть:
	локальна комп'ютерна мережа, що поЇднуЇ б≥льш п'¤тисот 
комп'ютер≥в, ¤ка п≥дключена до мереж≥ ≤нтернет та до волоконно-оптичноњ 
мереж≥ Д”ранФ;
	автоматизована б≥бл≥отечна система ЂLiber Medeaї, ¤ка 
включена в Їдину ≥нформац≥йну систему морського ун≥верситету через 
локальну комп'ютерну мережу дл¤ забезпеченн¤ сучасних метод≥в пошуку ≥ 
доступу до  фонд≥в;
	програмн≥ продукти  щодо анал≥зу усп≥шност≥ студент≥в та 
п≥дсумк≥в роботи факультет≥в (розроблена та використовуЇтьс¤ вс≥ма 
факультетами програма Д”чет успеваемостиФ);
	навчально-контролююча система Д”н≥верситет 4.0.Ф щодо 
контролю знань студент≥в;
	програма обл≥ку професорсько-викладацького та 
навчально-допом≥жного  складу роб≥тник≥в ун≥верситету та навантаженн¤ 
викладач≥в ДЎтатФ.
ƒл¤ розробки замкнутоњ системи управл≥нн¤ внз потр≥бно включити у 
вказану систему програмн≥ засоби, ¤к≥ дозвол¤ть автоматизувати 
управл≥нн¤ процесами головноњ ланки орган≥зац≥њ навчального процесу, 
¤ким Ї кафедри любого внз. «араз розробл¤Їтьс¤ така автоматизована 
система управл≥нн¤ кафедрами, до ¤коњ включен≥ сл≥дуючи п≥дсистеми:
	забезпеченн¤ кафедри квал≥ф≥кованими кадрами;
	плануванн¤ роботи викладач≥в;
	розрахунок навантаженн¤ викладач≥в на поточний 
навчальний р≥к;
	створенн¤ Їдиноњ електронноњ бази методичного 
забезпеченн¤ з ус≥х вид≥в навчальноњ л≥тератури;
	обл≥к робочих програм з дисципл≥н, ¤к≥ викладаютьс¤ на 
кафедр≥, з перел≥ком  модул≥в, обс¤гом навчальних годин та 
рекомендованою навчальною л≥тературою;
	обл≥к матер≥ально-техн≥чноњ бази;
	розрахунок рейтингу кафедри;
	документооб≥г кафедри.
–озробка автоматизованоњ системи управл≥нн¤ кафедри проводитьс¤  у 
середовищ≥  —”Ѕƒ  MS  Access з урахуванн¤м квал≥ф≥кац≥њ викладач≥в та 
спец≥ал≥ст≥в в област≥ ≥нформац≥йних технолог≥й. —истема складаЇтьс¤ з 
дек≥лькох блок≥в.
ѕерший блок Ц Двх≥дн≥ данн≥Ф, ¤кий забезпечуЇ введенн¤ та редагуванн¤ 
даних в Дручному режим≥Ф. ƒо них в≥днос¤тьс¤: назва дисципл≥н; назва 
модул≥в з обс¤гом годин; навчальн≥ плани, робоч≥ програми, методична 
л≥тература, тестов≥ та модульн≥ завданн¤, штат 
професорсько-викладацького та допом≥жного складу, науков≥ та 
науково-методичн≥ прац≥ викладач≥в, матер≥ально-техн≥чна база кафедри.
ƒругий блок Ц Ддов≥дкова ≥нформац≥¤Ф, формуЇтьс¤ через запроси та 
дозвол¤Ї отримати форми прогл¤ду ≥нформац≥њ на мон≥тор≥ з можлив≥стю 
переходу по гиперпосиланн¤ми до документ≥в, ¤к≥ були розроблен≥ у ≥нших 
програмних пакетах (MS WORD, MS Excel, Adobe Photoshop, Adobe Acrobat та 
≥н.) ƒо них в≥днос¤тьс¤: анкетн≥ данн≥ сп≥вроб≥тник≥в; данн≥ про працю; 
робоч≥ ≥ндив≥дуальн≥ плани викладач≥в з можлив≥стю введенн¤ ≥нформац≥њ 
про виконане навантаженн¤; методичн≥ розробки кожного викладача; списки 
наукових та навчально-методичних праць; робоч≥ програми з ус≥х дисципл≥н 
кафедри з перел≥ком модул≥в, обс¤гом навчальних годин з можлив≥стю њх 
коригуванн¤; перел≥ки практичних завдань, модульних завдань, комплексних 
контрольних роб≥т з кожноњ дисципл≥ни та видами контролю ≥ розрахунком 
оц≥нок; ≥нформац≥¤ про стан лабораторноњ бази кафедри; на¤вн≥сть та стан 
компТютерноњ техн≥ки; матер≥альних ц≥нностей; програмних продукт≥в, ¤к≥ 
використовуютьс¤ в навчальному процес≥ кафедри.
“рет≥й блок Ц Двих≥дна ≥нформац≥¤Ф, формуЇтьс¤ через запроси та дозвол¤Ї 
отримати тверд≥ коп≥њ документ≥в: анкета прац≥вника; робочий 
≥ндив≥дуальний план викладача; тексти методичних розробок, практичних 
завдань, модульних завдань, комплексних контрольних роб≥т; форму 
розрахунку навантаженн¤ з ус≥х дисципл≥н дл¤ вс≥х викладач≥в по кафедр≥ 
на поточний навчальний р≥к; журнал неврахованого навантаженн¤; в≥домост≥ 
лабораторноњ та матер≥ально-техн≥чноњ бази кафедри; зв≥ти з розрахунку 
рейтингу кафедри.